Виховний захід: РОСТИ-ВИРОСТАЙ , ПРО ПРИРОДУ ДБАЙ! - 9 Грудня 2014 - Школа
Головна » 2014 » Грудень » 9 » Виховний захід: РОСТИ-ВИРОСТАЙ , ПРО ПРИРОДУ ДБАЙ!
01:37
Виховний захід: РОСТИ-ВИРОСТАЙ , ПРО ПРИРОДУ ДБАЙ!

РОСТИ-ВИРОСТАЙ , ПРО ПРИРОДУ ДБАЙ!

 

 

Виховний захід проводиться в лісі. Після  трудового десанту « Приберемо  ліс від  сміття». Всі учні зібрались на галявині.

Дівчинка:

(Іде  з кульком, в якому  є повітря) Чисте повітря, купуйте справжнє  чисте повітря, тільки  у нас!

Хлопчик:

(Тримає пляшку з водою)

Жива вода, остання  жива вода  на  Землі. Купуйте натуральну   чисту воду!

Дівчинка:

(Стоїть під парасолькою)

Парасольки  від  кислотних дощів, для всіх і для кожного!

ВЕД:

Це не бабусині казки, це сумна реальність. Ще трохи- і на Землі  не знайдеться  ні краплини справжньої чистої води. А за чисте повітря  доведеться платити  великі гроші. От  для того ми зібрались  у нашому  Копиловському  лісі, царстві природи, аби  розказати про біль Землі, і висловити  її прохання.

ВЕД:

Земле рідна-природи ім'я,

Понівечена  скрипко моя!

Як могла в світі цім жити  я?

Як могла благоденствувати? Як?

В ніжності просинатися рано,

Коли ти помираєш  в ранах?

Як могла купувати квіти,

Коли ти день благаєш:"Жити!!!"

Як  не чула моя  душа,

Що здригаєшся ти від ножа?

Я дивлюсь вам, Природо   увічі ?

Перед вами я винна тричі…

Понівечена скрипко моя,

Як могла преспокійно  жити я?

Я караю себе сама,

Бо прощення мені нема…

Рятувати іду твою вроду,

Моя житнице сестро-природо.

 

ВЕД:

Це цікаво знати!

Гектар лісу протягом року  очищає 18 млн куб.метрів  повітря, а з повітря збирає 36  тонн пилу. Бук виробляє  за 1 год. 1 кг 700 г кисню.

Гектар лісу дає врожай  їстівних грибів- у середньому до 800 кг, близько тонни  малини, чорниці. З  1 га  насаджень липи , акації бджоли  збирають   300 кг  меду.

Мешканці цього лісу , руді  мурашки  знищують шкідливих комах, граки знищують  8 тисяч черв'яків   за рік, шпак  тільки   за сніданок  з'їдає 50-60  комах, одна ластівка  за літо поїдає  до мільйона  комах, солов'ї знищують мух, гусениць, жуків.

 

ВЕД:

Тому  йдучи  до лісу, подумай, хто ти- друг чи ворог природи.

На жаль ,  іржа байдужості

Вже роз'їдає  день крилатий

Природи святість мусимо всі захищати!

 

ВЕД:

Сьогодні іскристо  вирує наснага,

А щедрість  природа дарує всякчас.

Тому всі сприймайте   нас дуже серйозно,

Ми просимо, слухайте, слухайте нас!

1.Біль і прохання лісу.

Учень:

Чарівний ліс! Дерева і трава

Ти покажи нам, ліс, свої дива.

Бо ліс -  це диво, загадка жива.

 

Учениця:

Любі гості! В нас ліси небувалої краси!

Є зайці там і лисиці,

Є малина і суниці.

Квітами вкриті галявина й луг

Маки, кульбабки, ромашки навкруг.

Дзвоники тут  і васильки цвітуть

Радість і спокій ліси нам несуть.

Дерева до сонця  тягнуть віти,

Берізки , ялинки ростуть нам на втіху.

Коники скрипки  свої дістають

В танок  метелики  радо ідуть

З ними  кружляє і джміль, і комар

Це від Природи  людству  безцінний дар.

Тож перед  вами перша  картина.

Будьте уважні:  «Екостежина!»

Пісня:

Ой розумний я хлопець,

Ой, хлопчина молодець

Квітів я нарву  в пакети

Вдома пороблю  букети.

Всі: не для тебе тут у лісі

Квітнуть проліски  взялися.

Та яке ж ти право  маєш

Що красу  таку зриваєш?

Учень:

Ой, лісочку, ховай свої чари

Топчуть  квіти і траву -

Ніби  мамонтів стадо  пройшло

Все, що квітло , буяло, росло -

Полягло, почорніло, прив'яло.

Недопиті  й  порожні пляшки.

Скрізь паперу брудного  шматки

Ще й консервні бляшанки на купі.

Учениця:

Ліс  дарує нам життя. Щоб виростити ліс, потрібно  не менше 100 років, а щоб знищити - декілька годин.

Учень:

Люди, що ви робите з лісами?

Слухайте! До вас він  шелестить!

Від руки  байдужої, від хамів просить  захистить!

 

2.Біль і прохання Повітря.

Учень:

Я-син Землі,

Звуть мене Простір  Повітряний.

Я оберігаю життя. Поки я є, доти тече  ріка життя. Але за останні десятиріччя

я задихаюсь  від мільярдів  брудних  частин, що виходять   від фабрик , заводів , машин . Саме тому  виникають тепер  страшні хвороби у людей, тварин, рослин .

Свої жалі  й своє прохання  я з друзями вклав  у пісню.

Послухайте: 

Пісня   на мелодію  А.Пугачової «Міліон алих роз»

1.

Жив був один син Землі

Простір повітряний звавсь

Мав він цілющий озон

Всім щедро кисень давав

П-ів

Міліон-міліон-міліон всіх істот

Всіх людей, птахів,риб  і рослин  напував

Він планеті-матусі 100 тисяч щедрот

Всі віки,всі віки, всі віки  дарував.

2.

Якось  хтось мудрий один

Завод для нас збудував

Фабрики трубами  дим

В Простір  невпинно  впускав

П-ів

Міліон-міліон-міліон тих частин

Піднялися в повітря  прозоре й легке

Вкрили сотнями, сповнених бруду хмарин

Небо стало  нечисте, шкідливе й сумне.

3.

Люди, почуйте  мій крик

Це ж небезпечно  для вас!

Ну зупиніть  хоч  на мить

Викиди, що гублять нас.

П-ів

Міліон-міліон-міліон сотвори

Очисних  підприємств та потрібних  споруд

І, будь ласка , ніяк  ні за що  не брудни

Те повітря, що живить  постійно весь люд.

3.Біль і прохання Мурашників.

Сценка.

Два хлопчики йшли лісом і натрапили  на мурашник.

  • Ого , який великий !- сказав один
  • Та де там великий ?- відповів другий.
  • А дужі які, подивись.
  • Та які вони дужі. Самих ледь видно.
  • Ні ти тільки  глянь! Травинку тягне в п'ять  разів більшу за себе.
  • Скільки там тої травинки, сама  за вітром летить.
  • А ця! Подивися, білу подушечку тягне.
  • Теж мені  подушечка, завбільшки з пшеничну зернину. Та менших комах  ніж оці  й  не буває.
  • І бачить куди треба тягти.
  • Та в них і очей немає. Ого як гризнула!
  • Та де там! Мурахи такі  маленькі, що в них і зубів немає.
  • Зараз я їм покажу!
  • Не руш!

Мурашки:

1.Чи підеш  у садок, чи в ліс

Побачиш ти нас скрізь.

Ми непомітні  і дрібні мурашки,

Не дістається від людей нам ласки.

2.Ми все  своє  життя працюємо,

Давайте ми із вами  поміркуємо:

Хто доглядає  всі дерева лісу й саду?

Звичайно ми, і робимо це дружно й радо.

Для того, щоб здоровими були  дерева

Ми паразитів  знищуємо там, де треба

3.Санітари, так нас величають

Та про це , мабуть, не всі і знають

Бачили  у лісі, ви,  чи  в полі,

Невеличкі  горбики - нас там доволі.

Там малесенькі  істоти проживають

Горбики мурашниками називають.

4.Та  ось піднялась  варварська  рука,

І зникла наша праця, нема мурашника.

Мурашки - малесенькі комашки,

Звертаються до вас усіх:

-Не нищіть нас і нашої домівки,

Бо буде  тяжко жити деревинкам,

5.Не буде кому дбати  про здоров'я їх

Дерева захворіють і помруть,

А як вам, люди , після цього  буть ?

Дерева  ж очищають  вам повітря.

Вдихнули - й ви бадьорі і привітні.

 

4.Біль і прохання  Річок.

Учень:

Тече  в нас  в селі річка

Але навіть і дитя

Бачить, що знаходять в ній

Банки, склянки і сміття

Ще й дроти колючі.

А того не хочуть  знати

Що про річку  треба дбати.

Щоб і гарною була,

Голубою, чистою

Щоб сіяли її  хвилі

Водою променистою.

Пісня.

1.Тече у нас в селі  річка

Каламутна в ній водичка

Каламутна , ще й смердюча

Бо скидають сміття й дрюччя.

2.Травлять мене хімікати,

Всі відходи і нітрати.

Ще й недобрі наші люди

Зносять сміття   в мої води.

3.А була ж я така гарна,

Тапер, як помийна яма

Ой ви  ж люди совість майте

Бідну річечку спасайте.

4.Про мою ви вроду дбайте,

Банки, склянки  не скидайте,

Тоді буду я- Вербівка

Як весною гарна дівка.

 Учень:

Йтиму садом,

Полем , а чи лугом буду я

Природі вірним другом.

Не столочу

Навіть  і трави,

Я скажу їй:

- Зеленій, живи !

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти.

Побажаю дереву і пташці,

Щоб  віки жили у мирі  й щасті.

Учениця:

Складемо обіцянку.

Ми, учні Вікнинської  школи, 27 квітня 2005 року  урочисто обіцяємо:

Станемо  дружно на захист  природи.

Хай у наших глибоких криницях

Буде  чиста джерельна водиця.

Не забруднювать річки обіцяєм,

Хай там рибка  по волі гуляє,

Берегти у гнізді пташенятко,

Не стріляти у нього з рогатки.

Деревце  посадим біля хати

Будем пильно його доглядати.

Будем берегти ліси зелені,

Бо вони є Землі легені.

Будем битву вести з смітниками

І нехай все  село йде за нами

Ліквідуєм  смітники.

Краще хай цвітуть  квітки.

І тоді наша славна Вкраїна

Зацвіте, як червона калина.

Пісня

Сумно, сумно аж  за край.

Ну, чого ти плачеш? Краще заспівай.

Слізьми  горя не заллєш,

Посміхнися, друже, поки в нас ще є:

Чиста вода у джерелі,

Шовкові трави у росі,

В саду  вишневім ще співають солов'ї.

Одна в нас мрія  у житті -

Щоб повертались журавлі

Додому з вирію щороку навесні.

Сумно. Так  і не засну.

Буду знову  вірить у нову  весну.

Піду ген за небокрай,

Де дощі і сонце творять водограй.

Ще поки в небі крізь дими

Останній птах змахне крильми,

Ми будемо природу  рідну берегти.

Одна в житті у нас мета -

Жила б планета голуба

Жила б, раділа б,

Бо на всіх вона одна

Категорія: Позакласна робота | Переглядів: 755 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: