Тема: „Технологія робіт на токарному верстаті. Точіння деталей”. - Уроки 7-9 класи - Трудове навчання - Вчительська - Школа
Головна » Статті » Трудове навчання » Уроки 7-9 класи

Тема: „Технологія робіт на токарному верстаті. Точіння деталей”.

Тема: „Технологія робіт на токарному верстаті. Точіння деталей”.

Мета: Навчальна: повторити та закріпити в учнів знання з будови токарного верстата, пристрої для роботи на токарному верстаті, прийоми роботи на ньому, та правила безпечної роботи на свердлильному верстаті.

         Виховна: Виховувати в учнів естетичний смак, культуру праці.

         Розвиваюча: Розвивати творчу пізнавальну активність.


Тип заняття: комбінований.

Час: 90 хв.


ХІД УРОКУ

1. Організаційна частина.

Привітання з класом, концентрація уваги учнів та перевірка їх наявності, організація та перевірка готовності учнів до роботи, створення позитивної емоційної атмосфери.

 2. Перевірка раніше вивченого матеріалу.

Метод – фронтальне опитування.

Запитання до фронтального опитування:

1) Назвіть і покажіть основні частини свердлильного верстата?

2) Поясніть їх призначення?

3) Як передається обертовий рух від електродвигуна до свердла?

4) Поясніть будову і роботу пасової передачі?

5)  Поясніть будову і роботу рейкового механізму подачі?

 3. Повідомлення теми, мети, мотивації уроку.

 Сьогодні на занятті ми повторимо та закріпимо знання про будову та принцип роботи токарного верстату, ознайомимось з пристроями, які використовують при роботі на ньому. Це вам знадобиться для якісної та безпечної роботи на верстаті.

 4. Викладення нового матеріалу.

Токарні верстати використовують для виготовлення деталей, що мають циліндричну або фасонну форму. На токарних верстатах можна виготовити різні геометричні тіла: циліндри, конуси, кулі, шахові фігури, ручки для інструментів, качалки тощо.

За своєю конструкцією та принципом дії токарні верста­ти для обробки деревини подібні до токарних верстатів для обробки металів. Верстати для обробки деревини точінням поділяються на токарні, в яких під час роботи обер­тається заготовка, та круглопалкові, де оберта­ється не заготовка, а ножова головка. Круглопалкові вер­стати застосовують для масового виробництва круглих палок.

У шкільних майстернях найчастіше встановлюють токарні верстати.

(Показати плакат з зображенням токарного верстата. Далі, розповідаючи будову верстата, показувати всі його частини на плакаті)

Токарний верстат СТД-120 складається з таких основних частин: передньої бабки, лівої чавунної тумби, електро­двигуна з приводом та пусковим пристроєм, металевої пластинки для скріплення лівої та правої тумб, правої тумби, задньої бабки, станини та підручника. Чавун­на станина призначена для скріплення основних частин верстата. Передня бабка служить для обертання заготовки, яка в ній закріплюється.

Передня бабка складається з корпуса і двох підшипників, лівого та правого . В цих   підшипниках монтується шпиндель, який під час роботи обертається. Лівий кінець шпинделя закривають ковпачком. Підшип­ники треба періодично змащувати. Для цього через мас­лянки подають мастило, яке стікає по кільцевій виточці в резервуари переднього та заднього підшипників.

На шпинделі монтується східчастий шків, який дає змогу змінювати швидкість його обертання. Шків з'єдна­ний із шпинделем нерухомо за допомогою шпонки, яка одночасно входить у тіло шківа та   шпинделя.

Задня бабка підтримує правий кінець заго­товки. Нижня робоча поверхня корпуса точно припасо­вана до напрямних станини, на яких пересувається задня бабка. За допомогою пластини, шпильки і гайки задню бабку на станині закріплюють у потрібному поло­женні. Гайкою регулюють довжину шпильки. За допо­могою пінолі закріплюють правий кінець заготовки. Для цього треба обертати закріплений на пінолі маховичок, який утримує від переміщення кругла шайба. Під час обертання маховичка піноль задньої бабки пересувається вліво або вправо вздовж осі бабки. Гвинт входить у шпонкову канавку пінолі і утримує її від обертання.

У конусне гніздо переднього торця пінолі вставлено загартований конічний стержень — центр. Він підтримує заготовку під час роботи. Щоб запобігти  відходу пінолі після закріплення заготовки, її, затискують за допомогою ручки.

Підручник служить опорою для різального інструмен­ту під час роботи. Його можна переміщати і закріплювати в потрібному місці.

Двигун з приводом приводить у рух робочі частини верстата. Пусковий пристрій призначено для пуску елект­родвигуна.

Пристрої до токарних верстатів

Для закріплення заготовок під час токарної обробки застосовують різні пристрої. Найпоширеніші з них — три­зубець, планшайба, токарні патрони. Ці пристрої мають різьбу, за допомогою якої кріпляться на шпинделі верстата.

Тризубець  — найпростіший пристрій для закріплення довгих та важких заготовок. Один кінець заготовки закріплюється в тризубці, а другий — в центрі задньої бабки. Робоча частина тризубця виконана у вигляді трьох зубців, які розташовані в одній площині. Зубці встромляються в торець заготовки та передають їй оберталь­ний рух. Щоб запобігти розколюванню заготовок, крайні зубці тризубця загнуті у різні боки.

Токарні патрони мають різні конструкції. Найдоско­налішими та універсальними є самоцентруючі трикулач­кові патрони, а тому їх широко застосовують під час токар­ної обробки матеріалів.

Токарний патрон з шипами має ту особли­вість, що в торець його загвинчені чотири гострих шипи, з таким розрахунком, щоб вісь центрального шипа збіга­лася з віссю центрів верстата. Ці патрони використовують під час обточки деталей з деревини м'яких порід.

Є патрони, в які замість шипів вставляється конічний гвинт. На цей гвинт нагвинчують заготовку.

Під час токарної обробки деревини широко застосо­вують також патрони чашкові, цангові  та лещатні.

Цанговий патрон порожнистий. Його поверхня має конічну форму з прорізами. По цій поверхні пересувають кільце, яке стискує стінки патрона і таким чином міцно утримує кінець заготовки.

Лещатні патрони використовують у тих випадках, коли треба обточувати деталі, кінці яких мають прямокутну форму. Круглі заготовки затискувати у таких патронах незручно.

Обробка деревини на токарних верстатах

Під час токарної обробки деревини застосовують супорт­ні, або верстатні, різці та ручні різальні інстру­менти. Супортні різці використовують для обточки деревини на металорізальних верстатах. Бувають підрізні, розточувальні,  відрізні, фасонні та інші різці.

У шкільних майстернях для обточування деревини використовують переважно ручні різальні інструменти. Вони  поділяються   на  обдирні,   чистові   та   спеціальні.

Основним обдирним інструментом, яким виконують чорнову  обточку   заготовки,  є  стамеска   напівкругларейєр. Напів­круглі стамески бувають різної ширини — від трьох до 22 мм.

При  чистовій    обточці циліндричних, конічних та сферичних  поверхонь   ви­користовують стамеску; плоску — мейсель.  Мейселем   підрізають торці, уступи, а та­кож відрізають деталі. Мейсель має вигляд дов­гої, плоскої стамески, в якої лезо зрізано   під кутом 70—80° до бічних граней. Чим твердіша   деревина,   тим більший має бу­ти кут загострення інструмента.

Внутрішні поверхні (отвори) розточують крючком.

Крім цих основних інструментів, є чимало спеціальних різальних інструментів з фігурними лезами різної форми для обточування фасонних поверхонь.

Правила техніки безпеки під час токарної обробки деревини:

До   початку роботи

1.     Працювати на токарному   верстаті   можна  лише в спецодягу,   із  застебнутими   рукавами.   Надіти  головний убір, щоб волосся на звисало.

2.     На   верстаті   та   робочому   місці   не   повинно  бути зайвих предметів.

3.     Перевірити  стан   інструментів,   якими    доводиться працювати.  Звернути увагу на те, щоб ручки рейєрів та мейселів були гладенькими і не мали тріщин.

4.     Перевірити технічний стан верстата та пристроїв. Якщо виявлено несправності, треба повідомити про це вчителя. Без його дозволу вмикати верстат не можна.

5.     Перевірити  надійність заземлення верстата.   Якщо лінію заземлення порушено, вмикати верстат категорично забороняється.

Під   час   роботи

1.     Працювати на токарному верстаті треба лише в захис­них окулярах. Можна використовувати спеціальні захисні екрани з прозорого матеріалу.

2.     Різальний інструмент під час роботи треба тримати обома руками.

3.     Під час роботи верстата не можна обмірювати оброб­лювану деталь чи  переставляти  підручник.  Ці  операції можна робити лише зупинивши верстат.

4.     Для шліфування деталі використовують спеціальні фасонні колодки, на які натягують шліфувальну шкурку. Шліфувати деталь, притискуючи до неї шліфувальну шкур­ку рукою без колодки, не можна.

5.     Під час роботи треба бути уважним. Якщо виявилось, що верстат несправний, треба негайно зупинити його та повідомити про це вчителя.

6.      Якщо, торкнувшись верстата, відчуєте дію електрич­ного струму, працювати далі   не можна.   Верстат  треба негайно зупинити та повідомити про це учителя.

7.     Не можна торкатися частин верстата, які рухаються. Це небезпечно.

8.     Кидаючи робоче місце, обов'язково треба вимкнути верстат.

9. Не можна гальмувати   верстат   натиском   руки на оброблювану деталь, патрон чи пас.

10. Під час роботи верстата не можна змащувати його, лагодити тощо. Це роблять тільки після повної зупинки верстата.

Після   закінчення    роботи

Закінчивши роботу, треба прибрати своє робоче місце, почистити та змастити верстат. Якщо під час огляду вияв­лено несправності, треба повідомити про це вчителя.

5. Закріплення одержаних знань.

Запитання на закріплення:

- Для чого застосовують токарні верстати?

- Покажіть і розкажіть про призначення основних частин токарного верстата?


7. Підведення підсумків.

На цьому занятті ми повторили будову токарного верстата, правила безпечної роботи на ньому.

 8. Домашнє завдання.

На наступний урок вивчити конспект, мати лінійку, олівець, по можливості принести матеріал на виготовлення ручки для напилка.

 

Категорія: Уроки 7-9 класи | Додав: director (05.12.2008)
Переглядів: 6074 | Рейтинг: 4.2/5
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: