Учитель: 8 березня – Свято Матері, яке відзначають люди всього світу. З перших днів нашого життя про нас турбується мама, бабуся, старша сестричка... За їхньою допомогою ми вчимося ходити, вимовляти перші слова. Якщо ми захворіємо, добра і уважна жінка – лікар – допоможе нам видужати. В дитячому садочку нас навчила багатьом веселим іграм вихователька. А коли ми пішли в школу, вчителька розкрила перед нами дивний світ знань. 8 березня – свято мам, бабусь і сестер, свято вчителів і шкільних подруг, це свято всіх жінок світу. Привітайте і ви, діти, своїх матерів теплими словами, квітами, подарунками. (Учні вітають своїх матерів і дарують їм подарунки)
Перший учень: Нашим дамам в цей день весняний, Шле привіт сама весна, Дзвін струмочків і спів птахів, Нам усім дарує вона. Другий учень: Ми щиро вітаємо нашу учительку Із світлим і радісним днем. Бажаємо щастя, тепла і радості, Сьогодні, завтра, на кожен день. Третій учень: Нехай для Вас сонце не згасає, Нехай не віють в душу холоди, Хай жито на столі і Бог на небі Вас завжди рятують від біди. (Учні вітають класного керівника і дарують їй подарунок) Четвертий учень: І вас, наші гарні дівчатка, Вітаємо з святом ось цим. Хай мрії ваші крилаті Здійсняться з приходом весни. П’ятий учень: Хай буде щасливою та дорога, Якою в життя ви йдете. Щоб материнська ласка, осторога, Берегла від нещастя щодень. Шостий учень: Щоб ви щасливими росли У цьому бурхливому світі. І щоб ранкові краплини роси Вам дарували квіти. Сьомий учень: Бажаємо вам всього хорошого, Що тільки є у цьому житті. І щоб на небесах Мати Божа Охороняла від злого вас у житті.
(Хлопчики вітають дівчаток і дарують їм подарунки)
Восьмий учень: Свята святих, живих жива надія, Єдина в світі, дорога без меж, Любов і віра, вічна мисль і дія, – Ти в нашім серці піснею живеш. Дев’ятий учень: З тобою ми щасливі і багаті, Бо тільки ти ступаєш на поріг, Стає тепліше і світліше в хаті, Твоєї ласки вистача на всіх. Десятий учень: Твоє життя не вишиєш в узорах, Не покладеш на музику в словах. Красива в щасті, нездоланна в горі – Була ти скрізь, усьому голова! Одинадцятий учень: Не заперечні нам твої закони, І ми – твоя і поросль, і весна – Несем любов і б’єм тобі поклони, Бо тільки Мати гідна їх одна! Дванадцятий учень: Щасливий, хто рідну матір має, Хоч зморшки вкрили вже чоло, На світ спокійно споглядає, Не знає, що то в світі зло. Тринадцятий учень: Для матері ти все дитина, Хоч ти розрісся наче дуб, Вона піклується тобою, Хоч в тебе сивіє вже чуб... Чотирнадцятий учень: Ти все для матері дитина, Ти ціль життя її і зміст, Вона тобі вінки сплітає, Для тебе досягає звізд... П’ятнадцятий учень: Вона все дбає, пам’ятає, Готовить тисячі утіх, Вона, як ангел-хоронитель, Змете з дороги зло і гріх...
Учитель: Мати – найдорожча і найближча кожному із нас людина. Від неї ми одержуємо життя. Вона вчить нас людських правил, оживляє наш розум, вкладає в наші вуста добрі слова. Образ матері опоетизований у віршах, оспіваний в музичних творах, прославлений у казках та легендах. Перше слово, яке вимовляє дитина, це слово "мама”.
Шістнадцятий учень: Є немало мам на світі, Мами добрі, мами світлі, Та одна є наймиліша. Хто така? Скажу вам я – Рідна матінка моя. Сімнадцятий учень: Можна все на світі зробити: Перетворити зиму на літо, Можна моря й океани здолати, Гору найвищу штурмом узяти, Можна пройти крізь пустелі і хаші... Тільки без мами не можна нізащо. Бо найдорожче стоїть за словами – В світі усе починається з мами.
Учитель: Наші учні інсценізували вірш Вієру "Мамо, чому?”.
Син: Чому у тебе у косі ясна Забриніла раптом сивина? Мати: Од любові, од тривог, надій: Ти ж один у мене, сину мій. Син: А в бабусі голова біліш – То ж мене бабуся любить більш? Мати: В неї діти – доньки і сини – Додають, сердешній, сивини. Син: Чом же тітка сива, як зима? – В неї ж діток не було й нема? – Мати: Так синочку, біла геть вона, Бо нудьгує цілий вік одна. Вісімнадцятий учень: Я прокидаюсь рано – і рано, хоч ще не встаю, Тільки спросоння погляну, бачу матусю свою, Мати – досвітня пташинка, з досвітку вік не зімкне, Ходить по хаті навшпиньки, щоб не збудити мене. Мати – то сонечко рідне, сонечко ясне, земне.
Учитель: А зараз я прочитаю вам вірш А.Костецького "Домашній твір”, а ви, учні, скажете свою думку про головного героя вірша.
Вітько-бідак, страждає так, аж здригає ногами! Він за столом, він пише твір "Я помагаю мамі” Старанно олівець гризе та супить брови грізно, Але нічого – хоч умри! – у голову не лізе... Та ось тихесенько зайшла в його кімнату мама: - Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками. - Ідея! – вигукнув синок, а мамі: "Ну й морока! Сама іди! Я твір пишу. Роблю важкі уроки. І мама вийшла, а Вітько швиденько пише в зошит: "Я в магазин завжди ходжу, коли мене попросять. Хвилин за десять мама знов: з’являється у дверях: "Вітюнь, картопельки начисть, а я зварю вечерю.” - Сама начисть! – кричить Вітько, та так, що ледве лопне. - Я твір пишу! Я зайнятий! Сама вари картоплю. Виходить мама, а синок писати знов сідає, "Я мамі сам варю обід, сніданок і вечерю…” Радіє син: "Не твір, а люкс! Оцінка буде гарна! І геть не думає про те, що він радіє марно! (Учні висловлюють свою думку про героя вірша і розповідають, як вони допомагають мамам.) Учитель: Молодці, діти! А зараз давайте проведемо кілька конкурсів. Конкурс перший. В конкурсі беруть участь мама, її син (донька) і ще п’ять хлопчиків (дівчаток). Мама із зав’язаними очима (тільки на дотик) повинна впізнати свою дитину. Конкурс другий. В конкурсі беруть участь учень (учениця) класу, його (її) мама і ще кілька гостей свята. Хлопчик (дівчинка) із зав’язаними очима (тільки на дотик) повинен впізнати маму. Конкурс третій. На столі лежать три папірці із завданнями для мам і три – для дітей. Учасники конкурсу (мами і учні) беруть папірці і виконують завдання. (Дивіться додаток 1). (Конкурси проводяться по три рази). Конкурс четвертий. Учні по черзі дають відповіді на запитання. Якщо учень відповісти не може, його мама допомагає. Учитель: Давайте поаплодуємо всім, хто приймав участь у конкурсах. А тепер я надаю слово класному керівнику Руслані Володимирівні. (Заключне слово). Дякуємо всім, хто завітав сьогодні на наше свято. Мати піде, в серці лишить рану – Заклинаю: бережіть маму! Діти світу, матір бережіть!
|