Урок 1. Вступ
Мета уроку: Засвоєння знань про основні галузі виробництва – промисловість, сільське господарство, транспорт, зв’язок тощо. Розвивати просторову уяву, увагу, мислення, пам’ять. Виховувати інтерес до техніки, потребу в праці. Обладнання: плакати з основ виробництва, відеофрагменти тощо. Тип уроку: Засвоєння нових знань. Орієнтовний план проведення уроку І. Організаційна частина (3 хв.) ІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності (5 хв.) ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (2 хв.) ІV. Вивчення нового матеріалу (30 хв.) V. Підсумок уроку (5 хв.) Хід уроку І. Організаційна частина – Перевірка присутніх – Призначення чергових ІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності. Основним джерелом і засобом розвитку будь-якої країни є різні галузі виробництва. Чим більше галузей виробництва має країна тим вона більше незалежна і багатша. ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Учитель записує на дошці тему уроку та повідомляє мету, завдання та очікуванні результати : • Галузі виробництва. ІV. Вивчення нового матеріалу. План вивчення. 1) Провідні галузі виробництва; 2) Загальні правила безпечної роботи в шкільній майстерні. 1) Сільське господарство об'єднує взаємозв'язані галузі - рослинництво і тваринництво. Головне завдання цих галузей - забезпечити населення продуктами харчування, промисловість - сировиною. Як галузь сільськогосподарського виробництва рослинництво має величезне значення для народного господарства. На полях сільськогосподарських підприємств країни вирощують зерно, овочі, у садах - фрукти і ягоди. Рослинництво дає промисловості сировину для переробки і виготовлення різних хлібопродуктів. Цукрові буряки - сировина для вироблення цінного продукту харчування - цукру, а продукт переробки буряків (жом) і відходи рослин (гичку) використовують на корм худобі. Овочі, фрукти і ягоди - сировина для консервної промисловості. Нині сільськогосподарське виробництво, підприємства переробної промисловості і ті, які випускають різні машини для сільського господарства, об'єднуються в агропромисловий комплекс країни (АПК). Для успішного забезпечення продовольством населення України, сільському виробництву потрібні трактори і сільськогосподарські машини до них, високопродуктивні сорти різних сільськогосподарських культур. За рахунок цього можна підвищити виробництво продуктів рослинництва. Технікою забезпечує сільське господарство промисловість. Високоврожайні сорти створюють наукові співробітники в науково-дослідних установах - інститутах та дослідних сільськогосподарських станціях. Але, крім техніки і високоврожайних сортів, потрібні ще і знання, як загальноосвітні, так і спеціальні, щоб впроваджувати в практику сільськогосподарського виробництва нові технології вирощування культур, досягнення науки. Вирощування сільськогосподарських рослин пов'язане з використанням основного народного багатства - землі. Щоб вона могла давати віддачу, її треба оберігати. Окремі галузі промисловості, зокрема чорна та промислова металургія, хімічна та нафтохімічна промисловість, машинобудівна промисловість, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість та ін., є елементами системи промислових технологій, їх класифікація може бути здійснена на основі аналізу технологій, що використовуються в кожній з галузей. Спільність технологій, що використовуються в тій чи іншій сфері, дає можливість окремі галузі промисловості об'єднувати в групи і розглядати їх як окремі підсистеми в системі промислових технологій. При такій класифікації в промисловості можна виділити наступні основні види технологій: • видобувні технології - вирішують питання добування корисних копалин (вугільна, нафто- та газодобувна тощо); • технології первинної переробки (технології збагачення) – їх реалізація дає змогу одержати збагачену сировину (цукрова, хімічна); • технології переробки - внаслідок їх реалізації одержують матеріали для оброблюючих виробництв (харчова, м’ясопереробна тощо); • технології обробки - дають можливість із матеріалів одержати готову продукцію (меблева, машинобудівна тощо); • інформаційні технології – забезпечують узгоджену дію основних промислових технологій, їх функціонування в системі (дослідницькі інститути, конструкторські бюро). Однією з галузей виробництва є будівельна промисловість. Основним продуктом будівельної промисловості є будинки та інші будівельні споруди. Будинками називають будівельні системи з огороджувальних конструкцій, що утворюють замкнутий об'єм, для проживання або перебування людей, або для виконання різноманітних виробничих процесів. Будинки поділяють на громадські (житлові і суспільні) і виробничі. До житлових будинків належать квартирні будівлі, гуртожитки, готелі. Суспільні будинки призначені для соціального і побутового обслуговування населення, розміщення навчальних закладів, громадських організацій, адміністративних установ і т.п. Виробничі будинки призначені для промислових і сільськогосподарських підприємств, до них належать цехи заводів і фабрик, тваринницькі будівлі, птахофабрики, теплиці, силосні корпуси елеваторів, зерносховища і т. п. Інженерними спорудами називаються будівлі, призначення яких - виконання будь-яких технічних завдань (мости, тунелі, трубопроводи, резервуари, бункери і т. п.). Будинки і споруди складаються з окремих частин - підвалин, каркаса, покриття (дахів), стін, перегородок, перекриттів, сходів, вікон, дверей і т. п. В частинах будинків і споруд виділяють конструктивні елементи, колони, блоки, стіни, плити, балки, ферми, сходові марші або дверні блоки. Елементи, що сприймають силовий і температурний вплив і передають їх через підвалини на ґрунт, називають конструкціями, що несуть навантаження. Ті з них, що захищають внутрішні приміщення від впливу зовнішнього середовища або відділяють одне приміщення від іншого, називають огороджувальними конструкціями. Інколи в деяких типах будинків ; конструкція може виконувати відразу дві функції: конструкції, що несе навантаження, і огороджувальної (наприклад, зовнішні стіни і перекриття великопанельних будинків). До промислових і громадських будинків висувають наступні вимоги: міцність, жорсткість і тривалість під впливом силових і кліматичних факторів, довговічність, вогнестійкість, необхідний ступінь теплоізоляції, зведення індустріальними засобами. В сучасному будівництві як матеріал для будівельних конструкцій використовується метал (сталь і алюмінієві сплави), бетон, залізобетон, цегла, кам'яна кладка, дерево і пластмаса. Однією з визначальних ознак технологічного стану і цивілізованості держави є рівень розвитку її транспортної системи (транспорту). Україна - велика за територією, населенням, природним та промисловим потенціалом держава, життєдіяльність якої на сучасному рівні може забезпечити розвинена в усіх своїх ланках розгалужена транспортна система. Транспорт - галузь матеріального виробництва, яка здійснює перевезення населення і вантажів. Він є четвертою галуззю матеріального виробництва (після видобувної промисловості, обробної промисловості, сільського господарства), продовжує виробничий процес, доставляючи продукт від місця виробництва до місця споживання. Продукцією транспорту є сам процес переміщення, який здійснюється за допомогою транспортних засобів як у сфері виробництва, так і сфері обігу. Робота транспорту залежить від рівня розвитку і розміщення продуктивних сил, які визначають обсяг, характер вантажів, їхній склад і відстань перевезень. Водночас будівництво нових шляхів, технічна реконструкція транспорту впливають на піднесення промисловості, сільського господарства, товарообіг. Транспорт є матеріально-технічною основою реалізації територіального поділу праці. Завдяки транспорту економічні райони України мають можливість водночас з комплексним розвитком самого господарства переважно розвивати ті галузі промисловості і сільського господарства, для яких у цих районах є найсприятливіші природні й економічні умови. Україна - транзитна держава, яка повинна активізувати у відповідності до міжнародних стандартів роботу по створенню національної мережі міжнародних транспортних коридорів та її інтегрування в транспортні системи держав Європи, Азії, Балтійського і Чорноморського регіонів, Закавказзя, Близького й Далекого Сходу, тобто між Сходом і Заходом, Півднем і Північчю. Це означає, що рівень техніки, технології, організації, нормативно-правового забезпечення повинен відповідати європейському. і Сучасний транспорт України виконує наземні, водні та повітряні види перевезень людей та вантажів. За характером перевезень його поділяють на пасажирський та вантажний. Наземні перевезення виконуються залізничним, автомобільним та трубопровідним видами транспорту. Водні - морським та річковим. Повітряні - авіаційним транспортом. Кожен з перелічених видів транспорту має свої характерні особливості. Життя та діяльність людини сьогодні неможливо уявити без послуг та можливостей зв’язку. Зв’язок – передача та прийом інформації за допомогою поштових, електричних та інших технічних засобів. Основними засобами (видами) сучасного зв'язку є пошта і так званий електрозв'язок (телекомунікаційний спосіб). До останнього належать: телефонний зв'язок і документальний (телеграф, фототелеграф, факсимільний, Іпіегпеї, стільниковий, пейджинговий, супутниковий, проводове та ефірне мовлення, телебачення тощо), які в наш час удосконалюються в Україні і в усьому світі на основі нових досягнень електроніки і комп'ютерної техніки. Поштову діяльність провадять підприємства поштового зв'язку: поштамти, вузли та відділення зв'язку, основними видами послуг яких е поштові відправлення (періодичні видання, листи, посилки, грошові перекази тощо). 2)Для успішного виконання всіх трудових завдань у майстернях треба добре засвоїти й акуратно виконувати правила безпечної роботи. 1. Перевірити, чи правильно надітий спецодяг. Старанно підібрати волосся. 2. Перевірити стан робочого місця, наявність і справність інструментів. 3. Не залишати робоче місце без дозволу вчителя. 4. З інструментами й матеріалами поводитись обережно. 5. Під час роботи не розмовляти, не заважати працювати іншим. 6. Не крутити без потреби ручки й важелі верстатів і верстаків, без дозволу вчителя не вмикати електричні прилади й устаткування. 7. Не складати на робочому місці непотрібні саме тепер інструменти й матеріали. 8. Роботу можна виконувати тільки справними інструментами. 9. Прибирати робоче місце щіткою (не можна здмухувати або змітати руками стружки, ошурки, тирсу). V. Підсумок уроку 5.1 Рефлексія. Учитель просить кожного учня відповісти на такі запитання: 1. Що нового ви дізналися на уроці? 2. Чи досягли ми поставленої мети? 3. Що сподобалось чи не сподобалось під час уроку? 5.2 Заключна частина: – виставлення оцінок за роботу на уроці; – домашнє завдання: вивчити основні положення конспекту. | |
|
| |
| Переглядів: 3123 | |
| Всього коментарів: 0 | |