Тема. ОБ'ЄКТИ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. МЕТОДИ ПРОЕКТУВАННЯ.

Мета: сформувати уявлення про об'єкти технологічної діяльності, закріпити та розширити знання учнів про виробничі технології;

розвивати фантазію та технічне мислення учнів;

виховувати ор­ганізованість та самостійність у роботі.

Ключові поняття: об'єкт технологічної діяльності, метод фокальних об'єктів, ескіз, фор­ма, колір; функціональні, естетичні, ергономічні та технологічні показники якості.

Об'єкти практичної діяльності учнів:  друковані джерела інформації, обраний учнями об'єкт технологічної діяльності.

Обладнання: лінійка, кутник, олівець, зразки ви­робів учнів, джерела інформації, плакат «Метод фокальних об'єктів».

Хід уроку

V.    Практична робота

Створення учнями власного форми та конструкції вибраного виробу.

1. Нас оточує безліч потрібних речей. Усі вони не виникають самі по собі або за помахом чарівної палички, їх виготовили з певних матеріалів люди.

Презентація вчителем яскравих, конкретних, предмет­них цілей їх діяльності на уроках трудового навчання: виставка кращих творчих робіт їх одноліт­ків минулих років.

Орієнтовні запитання бесіди.

Для виготовлення виробів необхідні знаряддя праці, які допомагають по­легшити працю людини, зробити її продуктивною.

Отже, об'єкт технологічної діяльності учня – це виріб (предмет), який  учень ставить за мету виготовити і виготовляє його.

2. Показ папок з банком ідей та ілюстрацій, журналів, ілюстрацій з Інтернету із зображеннями різноманітних виробів з фанери.

На прикладі серветниці демонструю різноманіття форм, конструкцій та матеріалів.

Вироби з фанери мають свою специфіку. В шкільних майстернях немає умов та пристосувань для виготовлення гнутих деталей, тому деталі повинні бути плоскими. З цих деталей збираємо об’ємну конструкцію виробу. Фанера має тонкі стінки, тому з'єднувати деталі необхідно переважно за допомогою шипів та клею. Виготовлення шипів та вушок потребує точного розмічання та пильної уваги під час їх виготовлення. При цьому шипи краще робити трішки більшими – їх потім підпилюють безпосередньо під час складання. Така технологія дає міцні з’єднання деталей. Фанера має багатошарову будову і шарі можуть роз'єднуватися, тому між отворами має залишатися фанера не менше 3-5 мм.

За допомогою папок та періодичних видань пропоную учням декілька виробів. Коротко про них розповідаю. Учні вибирають собі об'єкт технологічної діяльності.

3. Метод фокальних об’єктів є одним з методів, який допомагає створювати нові  та цікаві ідеї.  Цей метод був запропонований в 1953році американцем Чарльзом Вайтингом. Він запозичений з технічної творчості, однак на практиці його можна використати і в художньому конструюванні. Перевагою методу є нетрадиційний напрямок творчого пошуку (нівелюється залежність від психологічної інерції), недоліком є випадковість знаходження результату. Однак він є простим у застосуванні й сприяє розвитку творчих здібностей.

Суть методу полягає в наступному. Об’єкт, який маємо конструювати (наприклад свічник) ставимо у фокусі (центрі) схеми. До речі, від слова фокус і походить назва методу. Вибираємо декілька будь-яких понять чи виробів вибраних випадково. Наприклад, перші два-три предмети, що стоять у кімнаті. Розписуємо їх властивості. Далі відбувається поєднання властивостей з фокальним об’єктом або частиною об'єкта. Звичайно можуть бути непоєднувані варіанти, можуть бути нісенітницею поєднання на перший погляд, тому зовсім відмовлятися від  таких варіантів не слід. Бажано знайти використання  більшості ознак чи властивостей.

Використовуючи плакат пояснюю на прикладі свічника метод фокальних об'єктів.