Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках трудового навчання
Перед системою освіти ставиться низка завдань, щодо формування нових умінь і знань учнів в умовах інформатизації усіх галузей виробництва. Тому потрібно підготувати школяра до швидкого сприйняття й обробки інформації, яка надходить, успішно її відображати і використовувати. Наявність знань та вмінь з інформаційних технологій стає базовою вимогою для випускника школи. Молода людина, яка не володіє сучасними ІКТ, яка не ознайомилася з технологіями Інтернет у школі, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства. Комп’ютеру належить чільне місце серед сучасних інформаційних засобів навчання. Перелік галузей виробництва, пов’язаних з використанням комп’ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожний і школа не може стояти осторонь цієї проблеми. Враховуючи потребу в підготовці учнів до життя та діяльності в умовах комп’ютеризації виробничих і управлінських процесів, школа має забезпечити їх комп’ютерну готовність, тобто не лише ознайомити з основними сферами застосування комп’ютерів, їх роллю в розвитку суспільства, знанням будови, принципу їх роботи, з поняттям про алгоритми і алгоритмічну мову, уміння будувати алгоритми для вирішення завдань, а й навчити користуватися комп’ютерними редакторами, складати програми на одній із мов програмування. Успішність процесу навчання, ефективність використання в ньому сучасних методів навчання значною мірою залежать від матеріальних передумов. Засоби навчання – допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями. Слово вчителя – найістотніший засіб навчання. За допомогою слова вчитель організовує засвоєння знань учнями, формування в них практичних умінь і навичок. Викладаючи новий матеріал, він спонукає учнів до міркувань, обгрунтувань, роздумів над ним. Підручник як важливий засіб навчання слугує учневі для відновлення в пам’яті, повторення та закріплення знань, здобутих на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу. Інші засоби навчання виконують різноманітні функції: одні заміняють учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.); другі – конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал); треті – є прямими об’єктами вивчення, дослідження (машини, прилади, об’єкти природи, виробництва); четверті – «посередники» між школярем і природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або утруднене (препарати, моделі, колекції тощо); п’яті використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками – навчальними і виробничими (прилади, інструменти та ін.); шості – символічні (знакові) засоби (схеми, карти, графіки, діаграми тощо). Спеціальні мультимидійні засоби навчання (МЗН) – необхідний чинник засвоєння знань. Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання на уроках повинно враховувати пізнавальні закономірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту за допомогою цих засобів; забезпечувати органічне поєднання їх з розповіддю вчителя, іншими засобами навчання. Необхідно ретельно продумати поєднання слова вчителя з МЗН, можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка на сприймання перед демонструванням (простеженням) окремих елементів комплексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; демонстрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням); демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням). У процесі підготовки до проведення уроку з використанням МЗН варто: - детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу; - визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення; - відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому поперед ньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми; - визначити методи і прийоми забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок. Учителі часто вдаються до поєднання аудіовізуальних засобів: статичних екранних і звукових посібників; динамічних і статичних екранних; динамічних екранних і звукових; динамічних і статичних, екранних, звукових. Комп’ютеру належить чільне місце серед сучасних технічних засобів навчання. Перелік професій, пов’язаних з використанням комп’ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожний, і школа не може стояти осторонь цієї справи. Узагальнивши сучасні уявлення про можливості комп’ютеризації в царині освіти, можна виявити такі чотири напрями використання комп’ютерів: - комп’ютер як об’єкт вивчення; - комп’ютер як засіб навчання; - комп’ютер як складова частина системи управління народною освітою; - комп’ютер як елемент методики наукових досліджень. Враховуючи потребу в підготовці учнів до життя та діяльності в умовах комп’ютеризації виробничих і управлінських процесів, школа має забезпечити їх комп’ютерну готовність, тобто не лише ознайомити з основними сферами застосування комп’ютерів, їх роллю в розвитку суспільства, знанням будови, принципу їх роботи, з поняттям про алгоритми і алгоритмічну мову, уміння будувати алгоритми для вирішення завдань, а й навчити користуватися комп’ютерними редакторами, складати програми на одній із мов програмування. За допомогою комп’ютера як засобу навчання можна реалізувати програмоване і проблемне навчання. Комп’ютер використовують для навчального моделювання науково-технічних об’єктів і процесів. Використання комп’ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змаганню учнів з машиною та самих із собою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання – кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового «репертуарів», доступу учнів до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обсязі; об’єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів. Водночас педагоги повинні враховувати й негативні моменти. Передусім робота з комп’ютером швидко стомлює учнів, може погано впливати на зір або навіть призводити до розладу нервової системи. Комп’ютеризоване навчання не розвиває здатності учнів чітко й образно висловлювати свої думки, істотно обмежує можливості усного мовлення, формуючи логіку мислення на шкоду збагаченню емоційної сфери. В умовах автоматизованого навчання швидко формуються егоїстичні нахили учнів, загострюється індивідуалізм, розширюється конкурентність, сповільнюється виховання колективізму, взаємодопомоги. Здебільшого інтерес до програми з обмеженою інформативністю швидко згасає. Оскільки діалог з машиною синтаксично збіднений, учень нерідко почувається «дурнішим» за комп’ютер, що згодом може стати причиною стійкого негативізму до машини. Загалом спілкування з комп’ютером сприяє розвиткові інтелектуального, духовного та морального потенціалу учнів, виховує уміння планувати й раціонально будувати трудові операції, точно визначати цілі діяльності, формує акуратність, точність і обов’язковість. Комп’ютери в навчальному процесі виконують такі дидактичні функції: - підсилення унаочнення; - забезпечення науковості навчання; - розвиток пізнавальних інтересів і здібностей учнів; - підвищення якості знань, умінь і навичок школярів; - прискорення темпу навчання; - поліпшення усвідомлення і запам’ятовування навчального матеріалу; - активізація самостійної роботи учнів; - зв’язок теорії з практикою; - індивідуалізація навчання; - контроль за засвоєнням знань. Необхідність використання ком’ютерних технологій веде до докорінної перебудови різноманітних сторін діяльності, в тому числі навчальної. Кожен вчитель повинен вміти працювати на комп’ютері, самостійно розробляти теоретичні відомості з необхідними зображеннями, тести та інші завдання, щоб вміти провести урок на належному науково-методичному рівні. Це зумовлює необхідність оволодіння кожним майбутнім учителем інформаційною культурою. Під останньою розуміють сукупність методів, прийомів і навичок по збиранню, зберіганню, обробці та створенню освітньої інформації. Значної ефективності можна досягти, використовуючи персональний комп’ютер для контролю якості засвоєння знань, оскільки традиційний контроль за характером своєї організації здебільшого не забезпечує потрібної оперативності, достовірності та об’єктивності оцінки якості засвоєння навчального матеріалу. Створення педагогічних програмних розробок та їх подальша практична реалізація надасть навчальному процесу завершеного характеру. Очевидною є можливість комплексного застосування персональних комп’ютерів як засобу навчання, контролю та обліку отриманих результатів. Засоби навчання відіграють в педагогічній діяльності ту ж роль, що і знаряддя праці в будь-якому виробничому процесі. Від рівня їх розвитку і раціональної організації застосування в значній мірі залежить ефективність та кінцевий результат навчання. Широке проникнення в навчальну роботу сучасних технічних засобів навчання і електронних обчислювальних машин є характерним фактором розвитку освіти. Технічне оснащення навчального процесу – це об’єктивна необхідність, яка обумовлена ходом суспільно-історичного розвитку. МЗН не є найважливішою необхідністю, яка покликана допомогти школі загалом вирішити всі поставлені перед нею завдання, але вони можуть внести суттєвий вклад у вдосконалення навчально-виховного процесу. Впровадження персональних комп’ютерів у навчання стало необхідністю, оскільки вони сприяють розвитку, індивідуальній неповторності особистості. Відомо, що навчання за допомогою персональних комп′ютерів – це принципово новий тип навчального процесу, який вимагає нових форм і методів навчальної діяльності. Їх використання змінює функції вчителя: він повинен заздалегідь визначити шляхи та розробити алгоритми оптимального керівництва всім навчальним процесом й окремим заняттям, у тому числі. Істотною дидактичною особливістю навчання з допомогою персональних комп′ютерів є встановлення безпосереднього діалогу між тим, хто навчається і машиною або діалогічного трикутника: школяр – комп’ютер – вчитель. Такі діалоги допомагають виявити і зрозуміти труднощі, які виникають у процесі вивчення предмета під час самостійного розв’язання завдань, а вчителеві – спостерігати та контролювати якісний стан навчання. Проте, техніка не може замінити викладача, не може керувати пізнавальною діяльністю того, хто навчається, у взаємно опосередкованому процесі викладання – навчання. Але технічний пристрій, будучи засобом навчання в руках педагога, може виконувати ряд його функцій з передачі навчальної інформації або контролю засвоєння. За допомогою комп’ютера, як засобу навчання, можна реалізувати програмоване і проблемне навчання. Комп’ютер варто використовувати для навчального моделювання науково-технічних об’єктів і процесів. Використання комп’ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змаганню учнів з машиною та самих із собою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання – кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового «репертуарів», доступу учнів до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обсязі; об’єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів. ІКТ спрямовані на те, щоб дати якомога більше інформації за допомогою цифрових навчальних засобів. До сучасних ІКТ навчання відносяться Інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби, офісне та спеціалізоване програмне забезпечення, електронні посібники та підручники, системи дистанційного навчання (системи комп’ютерного супроводу навчання). Проаналізуємо основні прийоми застосування ІКТ на уроках трудового навчання: 1. Використання мережі Інтернет. Оскільки Інтернет – це джерело інформації, корисної з точки зору навчальної діяльності, її аналізу та оцінювання, тому інформаційні ресурси Інтернет доцільно використовувати за наступними напрямками: - самоосвіта, тобто вивчення досвіду колег в інших містах України й інших країн. - підготовка конспектів і дидактичних матеріалів. Підготовка атестаційних матеріалів. - позакласна робота учнів під час підготовки рефератів, доповідей, повідомлень, індивідуальних творчих завданнях. - використання безпосередньо на уроках під час самостійної роботи з документами, що вивчаються, довідковими матеріалами, навчальними інтерактивними моделями тощо. - тестування знань учнів з певних розділів курсу. У будь-якому варіанті доступ в Інтернет для вчителя підвищує і рівень підготовки самого вчителя, і рівень проведення занять, і якість знань учнів. При цьому інтерес більшості учнів до комп’ютера й Інтернету підвищує мотивацію навчання. 2. Мультимедійні програмні засоби дозволяють учителю поєднувати текстову, графічну, анімаційну, відео- і звукову інформацію. Одночасне використання кількох каналів сприйняття навчальної інформації дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу. Мультимедійні програмні засоби доцільно використовувати для імітації складних реальних процесів, ситуацій, візуалізації абстрактної інформації за рахунок динамічного представлення процесів, демонструє фрагменти передач, фільмів, віртуальних екскурсій тощо. 3. На уроках трудового навчання належне місце займають офісні програмні продукти – текстові та графічні редактори, програми підготовки презентацій, електронні таблиці тощо (тобто те, що входить в пакет програм комп’ютера), які використовуються для підготовки навчально-методичного матеріалу (шаблонів, діаграм, таблиць, презентацій) та для подання учнями результатів виконання завдань в електронній формі. 4. Електронні підручники та посібники, системи дистанційного навчання є корисними для організації дистанційної форми навчання та електронної методичної підтримки навчання у класі. Як показує аналіз дослідження використання ІКТ формуює вміння працювати з інформацією, розвиває комунікативні здібності, тобто виховує особистість «інформаційного суспільства», поліпшуєт якість навчання за допомогою більш повного використання доступної інформації, причому комп’ютер виступає в ролі засобу, а не суб’єкта навчальної діяльності, він помічник педагогу, а не його заміна. За рахунок використання комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання надається можливість використання додаткового матеріалу, підвищується ступінь наочності, посилюється мотивація навчання і, як наслідок -підвищується інтерес до предмета, в тому числі і за рахунок використання комп’ютерної техніки. Все це неминуче призведе до розвитку творчих здібностей школярів. У психологічних дослідженнях зазначається, що ІКТ впливають на формування теоретичного, творчого та модульно-рефлексивного мислення учнів, що комп’ютерна візуалізація навчальної інформації має суттєвий вплив на формування уявлень, які займають центральне місце в образному мисленні, а образність уявлень тих чи інших явищ і процесів в пам’яті збагачує сприйняття навчального матеріалу, сприяє його науковому розумінню. ІКТ на уроках трудового навчання забезпечують: - індивідуалізацію та диференціацію процесу навчання за рахунок можливості вивчення з індивідуальною швидкістю засвоєння матеріалу; - здійснення контролю зі зворотним зв’язком, з діагностикою помилок і оцінкою результатів навчальної діяльності; - здійснення самоконтролю і самокорекції; - тренування в процесі засвоєння навчального матеріалу і самопідготовки учнів; - проведення практичних робіт в умовах імітації в комп’ютерній програмі; - підготовки учасників освітнього процесу до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. Як засіб навчання комп’ютер має такі дидактичні можливості: формування науковості навчання; інтенсифікація процесу навчання; здійснення активних методів навчання; сприяння мотиваційному аспекту навчання; здійснення систематичного та об’єктивного контролю знань і вмінь тих, хто навчається; звільнення вчителя від чорнової роботи. На сучасному етапі комп’ютеризації дидактичні можливості використання обчислювальної техніки пов’язують із підвищенням інтенсифікації процесу навчання, але для цього потрібно мати навчальні програми, які б відповідали високим педагогічним вимогам. Одним із ефективних засобів використання комп’ютера в навчанні є його можливість керувати навчальним процесом. Він може забезпечити індивідуальне навчання, самостійну роботу, допомогти учневі у разі необхідності під час розв’язування різноманітних задач. Школяр у спілкуванні з комп’ютером відіграє роль дослідника, тому можливості комп’ютера для реалізації проблемного навчання дуже великі. Використання персонального комп’ютера у навчальному процесі дещо змінює функції вчителя, оскільки здійснюється їх перерозподіл між педагогом і комп’ютером. При цьому машині передаються лише ті функції, з якими вона може впоратися ефективніше, ніж вчитель. Програмна і технічна система комп’ютера допомагають учителю компонувати інформацію, планувати її зміни, видавати креслення, таблиці, графіки на екран дисплея. Подання інформації здійснюється в будь-якому часовому режимі, а наявність дидактичних засобів з виділенням інформації (наочність, підкреслювання, штрихування, кольорове зображення тощо) значно підвищує реалізацію інформаційної функції комп’ютера. Особливої уваги при цьому заслуговує структурування матеріалу, який під час навчання краще сприймається з екрана дисплея. Значною перевагою комп’ютера у порівнянні з іншими технічними засобами навчання є можливість індивідуального навчання. Використання комп’ютера свідчить про те, що індивідуалізацію процесу навчання можна здійснювати за послідовністю понять, що вивчаються; рівнем науковості матеріалу; засвоєння, складності і кількості пред’явлених завдань, часу навчання. | |
|
| |
| Переглядів: 8235 | |
| Всього коментарів: 0 | |