Розвиток інноваційних процесів в освіті на сучасному етапі є об'єктивною закономірністю, що зумовлюється: інтенсивним розвитком інформаційних технологій в усіх сферах людського буття; оновленням змісту філософії сучасної освіти, центром якої став загальнолюдський аспект; гуманістично орієнтованим характером взаємодії учасників навчально-виховного процесу; необхідністю підвищення рівня активності та

відповідальності педагога за власну професійну діяльність, спрямовану на формування творчої особистості вихованця, готовності до сприйняття та активної діяльності в новихсоціально-економічних умовах . Інноваційна педагогічна діяльність як особливий вид творчої діяльності спрямована на оновлення системи освіти. Вона є результатом активності людини не стільки у пристосуванні до зовнішнього середовища, скільки у зміні його відповідно до особистих і суспільних потреб та інтересів.

Інноваційна діяльність, будучи складним і багатоплановим феноменом, охоплює процес взаємодії індивідів, спрямований на розвиток, перетворення об'єкта, на переведення його в якісно новий стан; системну діяльність щодо створення, освоєння та застосування нових засобів; особливий вид творчої діяльності, що об'єднує різноманітні операції і дії, спрямовані на здобуття нових знань, технологій, систем продуктами інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно змінюють систему освіти, визначають її розвиток і характеризуються як нові чи вдосконалені. Педагогічна діяльність завжди орієнтується на певний зміст, тобто на знання, які слід здобути у процесі навчання, та на якості особистості, які необхідно виховати.

        Серед важливих  педагогічних завдань, які поставило життя перед сучасною школою є розробка нових педагогічних ідей та підходів до навчально – виховного процесу, в центрі яких  -  особистість дитини з її потребами, інтересами та життєвими проблемами.  Тому, перед школою стоїть завдання  впровадження нових технологій в щсвітній процес.

Процес навчання  - це напружена розумова робота, яка передбачає участь учнів у цьому процесі. На вчителя покладається велика відповідальність за розвиток особистості в процесі навчання, тому тільки пояснення матеріалу  та демонстраційний матеріал не дадуть стійких знань. Якості знань можна досягти за допомогою  активного та інтерактивного навчання.

               Видатний зарубіжний педагог К.Роджерс  зазначив: «Не так важливо вчити дітей, потрібно створити ситуацію, в якій дитина просто не може не вчитися і робить це із задоволенням ».  Завдяки інтерактивним методам засвоєння матеріалу є наслідком спілкування  між учителем та учнями, тобто між тими, хто має певні знання й досвід, і тими, хто їх здобуває.

             Інтерактивне навчання – це форма організації пізнавальної діяльності учнів, мета якої – створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність. Інтерактивне навчання передбачає постійну активну взаємодію всіх учнів у навчальному процесі, в якому педагог виступає в ролі організатора ( тренера ). Перед тим, як почати когось учити, учитель завжди задається питанням:  « Чого я мушу навчити свого учня, тобто яку мету  я ставлю, навчаючи його?».

            Сучасні вимоги освітніх стандартів змушують , нас, учителів, не тільки насичувати учнів інформацією, а й шукати шляхи практичного застосування її у повсякденному житті. Знання не заради знань, а знання – для збагачення життєвого досвіду. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв‘язування проблем, воно ефективно сприяє  формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва і взаємодії. В.О.Сухомлинський писав, що учень повинен не тільки слухати і думати, а й щось робити.

           Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти.  Можна швидко повідомити учням те, що вони повинні знати, і вони забудуть  це ще швидше. Зд умови якісного навчання, учні повинні мати такі навички: думати, розуміти  суть речей, осмислювати ідеї і концепції , і вже на основі цього шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах.

Суть інтерактивного навчання: навчальний процес організований так, що всіх учасників залучено до процесу пізнання, формування висновків, створення певного результату, де кожен робить індивідуальний внесок, обмінюється знаннями, ідеями, способами діяльності. Відбувається цей процес в атмосфері доброзичливості та взаємопідтримки. Це дозволяє не тільки отримати нові знання, а й розвиває пізнавальну діяльність, переводить її в більш високі форми кооперації та співробітництва.

Інтерактивне навчання дозволяє розв'язати одразу кілька завдань: розвиває комунікативні вміння й навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, оскільки змушує працювати в команді, прислухатися до думки кожного. Використання інтерактиву знімає нервове напруження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання.

Інтерактивне навчання суттєво впливає на свідомість і почуття особистості з метою виховання компетентного й відповідального учня який є вільною і водночас законослухняною, високоморальною, соціально та політично активною особистістю, повноправним членом шкільного колективу; на формування в учнів громадських поглядів, почуттів та переконань, належної поведінки, єдності слова і діла.

          Методи інтерактивного навчання які можно  використовувати на різних етапах: під час первинного оволодіння знаннями, їх закріплення і вдосконалення, формування вмінь та навичок.

          До них належить колективна ( кооперативна  ) форма навчальної діяльності учнів – це організація навчання в малих групах учнів, об‘єднаних спільною навчальною метою. Одержавши вказівки, учні об‘єднуються в групи по 2-6 чоловік для досягнення спільної мети. Почуття групової належності дає учням змогу подолати труднощі, які постають на їхньому шляху.

          Залежно від змісту теми навчання можно використовував наступні варіанти  роботи в групах: «ДІАЛОГ»,  «СПІЛЬНИЙ ПРОЕКТ», « ПОШУК ІНФОРМАЦІЇ».

          Слід застосовую технології, які передбачають спільну роботу всього класу.

         « МОЗКОВИЙ ШТУРМ» - це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішення, під час якого здійснюється вільне висловлювання думок усіх учасників. У той час, як відбувається цей процес, ніхто не коментує і не критикує внесок кожного. Всі ідеї вносяться до списку. Нарешті, ідеї  чи думки не  оцінюються, не класифікуються і не відкидаються. Вони просто реєструються ( на дошці, на аркуші паперу по колу ).

Потім вчитель дає завдання групам скласти протягом 4 хвилин декілька речень, щоб встановити зв‘язок між виписаними на дошці процесами. Результати роботи кожної групи фіксуються письмово та обговорюються іншими групами. Завдання вчителя: організувати обговорення та звернути увагу на суттєві логічні зв‘язки в учнівських текстах.

          « ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ»  - це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку креативного мислення й одночасно формування визначених особистісних якостей. Три «кити», на яких тримається дана технологія, - самостійність, діяльність, результативність. Мета виконання проектів – організація самостійної дослідницької роботи учнів, створення умов для їх самонавчання, розвитку ініціативи,  окреслення інтересівта особистих прагнень.

          Створення проекту –це надзвичайно складний і цікавий процес. Щоб реалізувати його треба використовувати не лише проективну технологію, а й моделюючі інформації, інші інтерактивні технології. Учителю важливо знати, що технологія проектування  дозволяє формувати ключові компетентності учня,  які розвиваються лише у діяльності  і не можуть бути засвоєні вербально (через розповідь чи пояснення). У першу чергу це стосується колективних проектів, до роботи в якому залучено цілий колектив.  Участь у проекті дозволяє здобути унікального досвіду,якого не можливо досягти за викорисання інших форм навчання.

          Результативність роботи над проектом визначається за сформованістю практичних навчальних умінь, а також особистісних якостей:  уміння працювати в групі, враховуючи чужу думу, вміти переживати не тільки успіхи, але й невдачі, відстоюючи свої погляди

            Сучасна Україна переживає найрадикальнішу трансформацію суспільства. Відбувається важкий і болісний процес переосмислення системи цінностей. Поступово наша країна вступає на шлях формування демократичної правової держави і становлення громадянського суспільства. Успіхи в цих процесах залежать не тільки від розвитку економіки, удосконалення законодавства і модернізації правових відносин, але й від готовності особистості жити в нових економічних та соціально-політичних умовах.