Педагогічні умови використання інтерактивного навчання на уроках трудового навчання
У літературі часто зустрічається проблема використання на уроках усіх трьох каналів сприйняття інформації – аудиального, візуального і кинестетического. Відомо, що реалізувати це на уроках майже неможливо через відсутність наочних посібників, досвіду роботи конкретного вчителя та з інших причин. Розв’язати дану проблему допомагає інтерактивний екран, який ввібрав в себе всі функції комп’ютера. Він дозволяє широко використовувати різноманітність колірної палітри, анімаційні ефекти, приєднані відео файли, шо дозволяє активізувати пізнавальну діяльність учнів. Використання інтерактивних засобів, закрема інтерактивної дошки, мультимедійних програм, з урахуванням специфіки предмету, теми, розділу, особливостей учнів, вчитель визначає доцільність використання данних засобів При цьому необхідно відзначити, що питання ефективності використання вже наявної комп’ютерної техніки. Практика, на жаль, говорить про низьку ефективність використання всього цього дорогого устаткування, що пов’язане з недостатністю як програмного забезпечення, так і педагогів, що володіють сучасними інформаційними технологіями. Впровадження інтерактивних технологій – дуже складний і дорогий процес. Якщо раніше престижно було мати комп’ютерні класи, то тепер – інтерактивні комплекси. Це аргумент психологічний, безумовно. Отже, проведення уроків з використанням інтерактивних технологій передбачає наявність: - інтерактивної дошки; - проектора; - комп’ютера; - інтерактивної указки (не обов’язково, але такі існують); - програмного забезпечення. Використання такого комплексу дозволяє замінити традиційні наочні посібники на уроках мультимедійними: на уроки історії і географії не потрібно носити карти і глобуси, на уроках хімії не обов’язково діставати з шаф запилені моделі молекул і кристалічних решіток, в кабінеті біології не обов’язково зберігати скелет, на уроки літератури і художньої культури можна не носити товстенні і дорогі альбоми репродукцій. Окрім цього, оскільки дошка інтерактивна, то вчитель і діти можуть взаємодіяти з нею: ставити питання, давати відповіді (тестувати себе), працювати над помилками, удосконалювати вимову і тому подібне Чи можливо віртуально навчити дитину тримати у руках ножівку, молоток, рубанок або зубило? Мабуть так. Але виникає питання чи варто для цього застосовувати таке дороге обладнання? Наступна сфера використання інтерактивних технологій в освіті – дистанційне навчання. Для нього потрібний комп’ютер, підключений до Інтернету і уміння користуватися електронною поштою, спеціальними програмами з дистанційного навчання. Багато основних методичних інновацій пов’язано сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання. Хотілося б уточнити саме поняття. Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійського від слова «interact», «Inter» – це «взаємний», «act» – діяти. Інтерактивний – означає здатність взаємодіяти або знаходитися в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання – це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня. Які основні характеристики «інтерактива»? Слід визнати, що інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності. Вона має на увазі цілком конкретні і прогнозовані цілі. Одна з таких цілей полягає в створенні комфортних умов навчання, таких, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес організований таким чином, що практично всі учні виявляються залученими в процес пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають, думають і яку роботу виконують. Спільна діяльність учнів в процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожен вносить свій особливий індивідуальний внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому, відбувається це в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримувати нове знання, але і розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на вищі форми кооперації і співпраці. Під час використання інтерактивної технології учень стає повноправним учасником навчального процесу, його досвід служить основним джерелом навчального пізнання. Педагог не дає готових знань, але спонукає учасників до самостійного пошуку. В порівнянні з традиційним навчанням в інтерактивному навчанні змінюється взаємодія педагога і учня: активність педагога поступається місцем активності учнів, а завданням педагога стає створення умов для їх ініціативи. Педагог відмовляється від ролі своєрідного фільтру, проникного через себе інформацію і виконує функцію помічника в роботі, одного з джерел інформації. Впровадження в освіті інтерактивних технологій підвищує загальний рівень навчального процесу, підсилює мотивацію навчання і пізнавальну активність учнів, постійно підтримує вчителів в стані творчого пошуку дидактичних новацій. Основним методом навчання є інформаційне моделювання, що складається з наступних етапів-елементів: - постановка завдання; - побудова моделі; - розробка алгоритму (сукупність дій, правил для вирішення даного завдання); - виконання алгоритму; - аналіз результатів рішення задачі і формулювання висновків; - повернення до попередніх етапів при незадовільному рішенні задачі. Інтерактивна діяльність на уроках припускає організацію і розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, до сумісного вирішення загальних, але значущих для кожного учасника завдань. Інтерактив виключає домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншим. В ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати альтернативні думки, ухвалювати продумані рішення, брати участь в дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Для цього на уроках організовуються індивідуальна, парна і групова робота, застосовуються дослідницькі проекти, рольові ігри, проводится робота з документами і різними джерелами інформації, використовуються творчі роботи. Освітню область «Технологія» покликано озброїти учнів досвідом самостійної практичної діяльності, прагненням до творення, самореалізації; забезпечити оволодіння політехнічними й загально трудовими знаннями й уміннями в області технології, економіки, організації й екології сучасного виробництва, формувати уяву про перспективи його розвитку; виховувати морально-трудові якості, суспільно-коштовні мотиви вибору професії й працьовитість. Найбільш ефективно ці завдання можуть бути вирішені шляхом організації цілісного навчально-виховного процесу технологічної підготовки учнів, використання у викладанні сучасних педагогічних технологій і розвиваючих особистість методів навчання. Особливу значимість при цьому має метод проектів, який дозволяє школярам у системі опанувати організацією практичної діяльності по всьому проектно-технологічному ланцюжкові – від ідеї до її реалізації в моделі, виробі (продукті праці). Щоб молодь була конкурентоспроможною на ринку праці й могла реалізувати себе, не можна навчати її тільки теорії, необхідно готувати її до практичної діяльності. Тому, виділимо педагогічні умови забезпечення інтерактивних методів навчання на уроках трудового навчання у 5- 9 класах на основі використання ІКТ: 1. Інтерактивні заняття. Цей вид роботи вчитель застосовує здебільшого для вивчення нового матеріалу. Ефективність його значно залежить від складеної навчальної програми. Низькоякісні програми, як правило, надають можливість лише поступово перегортати сторінки, відводять учневі лише пасивну роль у навчанні й нічим не відрізняються від звичайного підручника. Високоякісні програми, навпаки, активно втягують учня у взаємодію з комп’ютером у режимі «запитання – відповідь», що відбувається протягом усієї презентації нового матеріалу. Кожне запитання, яке комп’ютер виводить перед учнем на дисплей, контролює розуміння матеріалу, а відповідь учня знову ж таки викликає адекватну реакцію комп’ютера. В міру того як учень навчається на занятті, комп’ютер аналізує його відповіді, і на основі цих даних визначає подальші відповідні індивідуальні види діяльності, наприклад: допоміжна інформація в разі виникнення труднощів у розумінні матеріалу, детальніший розгляд теми, що викликала зацікавленість, або можливість повторити чи пропустити певний розділ цього заняття. Так проявляється один із найважливіших критеріїв навчальної програми: інтерактивність, що й повинно якісно відрізняти її від підручника Водночас, найбільший ефект досягається тоді, коли комп’ютерний курс підтримується відповідним підручником. 2. Різноманітні комп’ютерні вправи. Цей вид діяльності спрямований на практичне застосування та засвоєння відповідних умінь і навичок на основі попередньо вивченого теоретичного матеріалу. 3. Використання мультимедійних технологій у навчанні дає змогу здійснити справжній технологічний прорив в організації і практичній реалізації навчального процесу. З’явившись спочатку як техногенне об’єднання різноманітних способів подання інформації (аудіо-, відео- та ін.), що й породило сучасну назву, поняття «мультимедіа» поступово наповнилося новим змістом саме завдяки змістовній частині додатків, а не технічних засобів, які їх реалізують. На сьогоднішній день мультимедійні програми широко використовуються в різноманітних галузях завдяки різноплановій спрямованості: довідники, енциклопедії, репетитори з різних предметів, навчальні, демонстраційні програми тощо. Вже існують десятки тисяч компакт-дисків з мультимедійними навчальними програмами із різних предметів – загальноосвітніх, загальнотехнічних і спеціальних. За належного програмного й технічного забезпечення використання мультимедійних програм на уроках приведе до поліпшення знань учнів, розширить їх світогляд, надасть можливість спостерігати явища та процеси, які на звичайному уроці продемонструвати неможливо. 4. Тестові програми значно полегшують роботу і, що досить суттєво, дозволяють виявити реальний рівень знань учнів . Вони корисні ще й тому, що кожен учень може самостійно перевірити свої знання та звернути увагу на недостатньо засвоєний матеріал. На нашу думку, у процесі підготовки до проведення уроку з використанням ІКТ слід: - детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу; - визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення; - відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми; - визначити методи і прийоми забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок. Вище зазначені педагогічні умови для забезпечення інтерактивних методів навчання на основі ІКТ забезпечують такі результати: - вміння працювати з інформацією, розвиток комунікативних здібностей; - підвищення ступеня наочності; - посилення мотивації навчання і, як наслідок – підвищення інтересу до предмета, в тому числі і за рахунок комп’ютерної техніки; - це неминуче призведе до розвитку творчих здібностей школярів, формування теоретичного, творчого та модульно-рефлексивного мислення учнів. Участь школярів у трудовій діяльності створює можливість ознайомити їх із сучасною (у тому числі й комп’ютерною) технікою та шляхами її використання в конкретному виробництві. Використання комп’ютера у трудовому навчанні пов’язане з вирішенням дидактичних завдань, спрямованих на підвищення рівня навчання на уроках з цієї дисципліни. Необхідно також відзначити, що ІКТ відкрили вчителю нові можливості під час проведення уроків, дозволяючи зробити їх різноманітнішими за формами, уникнути шаблонності, підвищити інтерес учнів до навчання. У процесі використання ІКТ на уроках необхідно ретельно продумати поєднання з ними слова вчителя, можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка на сприймання перед демонструванням (простеженням) окремих елементів комплексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; демонстрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням); демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням). | |
|
| |
| Переглядів: 7570 | |
| Всього коментарів: 0 | |