Використання ДВД технології в навальному процесі
Бурхливий ріст обсягу інформації, який стає характерною рисою сьогодення, ставить зовсім нові вимоги до обсягу знань до учнів. Сучасні психолого-педагогічні дослідження відкрили величезний дидактичний потенціал мультимедійних технологій таких, довели, що мультимедійне подання навчальної інформації дозволяє значно підвищити ефективність засвоєння матеріалу, тому що при роботі з такими засобами навчання у студентів активізуються всі види розумової діяльності. А правильна побудова навчального процесу дає можливість досягти необхідної якості. Переваги мультимедія, у порівнянні з іншими засобами навчання, полягають у використанні їх у навчальному процесі як інтерактивного багатоканального інструмента пізнання. Але, незважаючи на те, що в останні роки створено велику кількість мультимедійних засобів навчального призначення (різні енциклопедії, словники, довідники, презентації й ін.), використання DVD технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи носить епізодичний характер. Це пояснюється цілою низкою об'єктивних і суб'єктивних факторів, таких, як недостатня кількість або відсутність готових мультимедійних навчальних засобів, орієнтованих на конкретні предмети, слабка підготовка викладачів-предметників у галузі інформаційно-комп'ютерних технологій, що не дозволяє їм самостійно розробляти або адаптувати вже розроблені засоби навчання, які базуються на DVD технологіях, до своїх уроків. Актуальність Необхідність впровадження досягнень науково-технічного прогресу в галузі педагогіки викликала появу мультимедійних засобів на уроках. Актуальність полягає в тому, що сучасні досягнення науки і техніки вимагають сучасних уроків, які враховують ці досягнення. Уміле поєднання комп’ютерних технологій і традиційних методів викладання , дадуть бажаний результат. Високий рівень засвоєння фундаментальних знань з інформатики та усвідомлення їх практичного застосування. Використання нових методик, засіб підтримання, зацікавленості предметом, зокрема, мультимедійні засоби не тільки підтримують бажання пізнавальної діяльності, а й усучаснюють предмет, роблять його наочнішим. Об’єкт дослідження: навчальний процес Предмет дослідженн: використання ДВД технології в навальному на уроках інформатики Мета: виявити роль і місце новітніх комп’ютерних технологій (зокрема DVD технологій) у процесі організації та проведення навчального процесу, Гіпотеза: Позитивним моментом використання мультимедійних технологій є: 1) Покращення сприйняття предмета, що вивчається, образи без надмірних зусиль запамятовуються. 2) є можливість корегувати, доповнювати, змінювати, завдяки використанню можливостей компютерної техніки 3)Використання мультимедійних засобів, сприяє створенню позитивної атмосфери, що має велике значення для сприйняття інформації У відповідності з метою і гіпотезою дослідження ставляться такі завдання: 1) Історія розвитку ДВД технології. Основні поняття. 2) Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження 3) Розробити плани конспекти уроків з використанням ДВД технологій Розділ І. Аналіз поняття ДВД технології. 1.1. Історія розвитку ДВД технології. Основні поняття. Під мультимедійними продуктами будемо розуміти документи, які несуть в собі інформацію різних типів і припускають використання спеціальних технічних пристроїв для їх створення та відтворення . Нині в загальноосвітніх навчальних закладах з метою підтримки та збагачення навчального плану найчастіше використовують такі мультимедійні продукти, як: інтерактивні довідники та матеріали для самоосвіти (словники, енциклопедії, атласи, самовчителі різних мов тощо); освітні програми разом з іграми або освітні програми з інтерактивними, подібними до ігор та розваг, параметрами, мета яких – викликати інтерес і бажання пізнавати більше, які створенні на основі dvd-технологій. А що саме прихову в собі поняття DVD? В основі появи DVD-дисків була ідея розробки такого носія інформації, який міг би однаково успішно використовуватися у звуковій і відеоапаратурі, у комп’ютерній техніці, ігрових приставках. Це забезпечило б зближення різних областей електроніки. Назва DVD(Digital Video Disc)cno4aTKy означала — цифровий відеодиск. Пізніше у зв'язку з ухваленням рішення про розширення функцій DVD абревіатура почала читатися інакше — цифровий універсальний диск (Digital Versatile Disk) Про розробку формату DVD було офіційно оголошено у вересні 1995 р групою з 10 компаній. Hitachi, JVC, Matsushita, Mitsubishi, Philips, Pioneer, Sony, Thomson, Time Warner і Toshiba. Серед основних завдань групи — розвиток і просування формату DVD, вироблення погоджених специфікацій, а також поліпшення діяльності підприємств в області DVD-технології. Головна відмінність DVD- дисків від CD- дисків — це обсяг інформації, яка може бути записана на такому носії: якщо об'єм звичайного CD-диска складає всього 640—700 МБ, то на DVD-диск можна записати від 4,7 до 13 навіть до 17 ГБ. Технологія DVD спочатку спиралася на 3 основні формати, наявність яких визначена специфічними вимогами для різних областей застосування і в спеціально зробленому, інтерактивному,DVD-диску З метою запобігання нелегального поширення DVD-відеодисків асоціація розробників DVD-дисків ввела в специфікацію DVD кілька методів захисту Найбільш розповсюдженим є регіональний захист. Суть його полягає в тому, що розробники поділили світ на кілька регіонів Канада і США Японія і Європа, Південна Африка, Близький Схід (включаючи Єгипет) Південно-Східна Азія, Східна Азія (включаючи Гонконг) Австралія Нова Зеландія, Тихоокеанські острови. Центральна Америка Південна Америка Карибські острови. Колишній Радянський Союз, Індійський півострів Африка і також Північна Корея, Монголія. Китай зарезервований DVD диски порівнюють код регіону записаний на диску, зі своїм кодом, і якщо він не збігається, то відмовляються програвати диск. Код регіону на сучасних дисках, як правило, може змінюватися не більше 5 разів і після чого він записується навічно, і стандартними засобами з цим зробити нічого не можна (такі приводи називаються RPC2). Крім регіонального захисту, в DVD- відеодисках може використовуватися кілька методів захисту дисків від нелегального копіювання. Насамперед це Macrovision protection, призначений для запобігання нелегальному копіюванню з аналогового (телевізійного) виходу відтворюючої DVD-відеоапаратури. Суть цього захисту полягає в тому, що у видеосигнал додаються завади, які не дають зробити нормальний запис на відеомагнітофон. Природно, ці ж завади будуть відтворені, якщо програвати DVD-відеодиски на апаратурі, яка не підтримує Macrovision, але сьогодні така техніка вже не виробляється. Апаратура, що підтримує Macrovision, здатна фільтрувати завади і показувати нормальну картинку. Для запобігання копіювання вмісту DVD-відеодиска на жорсткий диск комп'ютера (звідкіля його можна копіювати як завгодно і на що завгодно) використовується Content Scrambling System (CSS). Суть її полягає в тому, що вміст диска шифрується, і для розшифровки потрібен ключ, який складається із двох частин. Одна частина-— це один з 400 записів CSS, що зберігаються на кожному і DVD-відеодиску, друга частина ключа залежить від конкретного DVD-приводу. Процес розшифрування здійснюється програмою-декодером, що і програє DVD-відео. Таким чином, якщо просто переписати вміст DVD-відеодиска, захищеного за допомогою CSS, на жорсткий диск, то декодер не зможе одержати другу половину ключа і дані не будуть розшифровані. Слабкість цієї системи полягає в тому, що блок дешифрування повинен бути вмонтований у кожен програмний програвач DVD-дисків, і кожен може абсолютно легально скачати таку програму і препарувати її. У підсумку відбулося те, що повинно було відбутися. 16-літній норвезький програміст Jon Johansen зумів розібратися в роботі дешифрувального блока і випустився в роботі дешифрувального блока і випустив програму, яка називається DeCSS, що розшифровує дані й дозволяє записувати вміст захищених DVD-відеодисків у чистому вигляді на жорсткий диск. Ця подія послужила приводом до цілої серії судових розглядів, які не закінчилися дотепер. Сьогодні ця, програма заборонена для використання. DVD-Audio — нове покоління музичного формату після CD. Специфікацією формату визначені високоякісний багатоканальний звук, підтримка широкого діапазону якості звуку, відтворення DVD-плеєрами CD-дисків, підтримка додаткової інформації (включаючи відео, текст, меню, заставки, зручнунавігаційну систему), зв'язок із web-сайтами, що здійснюють інформаційну підтримку, розширення можливостей з появою нових технологій. Сьогодні існують дві версії формату DVD-Audio: просто DVD-Audio — тільки для звукового змісту і DVD-AudioV — для звуку з додатковою інформацією. Для дисків DVD-Audio вироблені спеціальні заходи захисту дисків від піратського копіювання Більшість дисків DVD мають ємність 4.7 ГБ. Застосування схем подвоєння щільності та їхніх комбінувань дозволяє отримувати диски більшої ємностг від 5 ГБ і 9.4 ГБ до 17 ГБ. Існують такі види дисків DVD: — Single Side/Single Layer (однобічний/одношаровий): це найпростіша структура DVD-диска. На такому диску можна розмістити до 4.7 ГБ даних. До речі, цей об'єм у 7 разів більший за об'єм звичайного звукового CD і CD-ROM диска. — Single Side/Dual Layer (однобічний/двошаровий): цей тип дисків має два шари даних, один із яких напівпрозорий. Обидва шари зчитуються з одного боку і на такому диску можна розмістити 8.5 ГБ даних, тобто на 3.5 ГБ більше, ніж на одношаровому/однобічному диску. — Double Side/Single Layer (двобічний/одношаровий): на такому диску міститься 9.4 ГБ даних (по 4.7 ГБ на кожному боці). Неважко помітити, що ємність такого диска вдвічі більша, ніж однобічного/одношарового DVD-диска. Тим часом через те, що дані розташовуються з двох боків, доводиться перевертати диск або використовувати пристрій, який може прочитати дані з обох боків диска самостійно. — Double Side/Double Layer (двобічний/двошаровий): структура цього диска забезпечує можливість розмістити на ньому до 17 ГБ даних (по 8.5 ГБ на кожному боці). Слід зауважити, що всі наведені цифри відповідають ємності, указаній в мільйонах байтів; якщо округляти за іншою методикою, приймаючи за основу, що 1КБ=1024 байти, а не 1000 байт, то вийдуть інші числа: 4.38 ГБ, 7.95 ГБ, 8.75 ГБ, і 15.9 ГБ відповідно. Через більш високу щільність запису на DVD-дисках існує думка, що до механічних ушкоджень (подряпин тощо) вони набагато більш чутливі, ніж звичайні CD-диски. Безумовно, ушкодження поверхні позначаються на якості читання з DVD-дисків, але все-таки вони не набагато більш чутливі, ніж звичайні CD-диски. Досягається це, насамперед, завдяки більш ефективному механізму контролю помилок, ніж той, що використовується з CD-дисками Крім цього, у випадку з DVD-відео навіть помилка читання не матиме фатальних наслідків. У гіршому випадку ви побачите який-небудь их наслідків. У гіршому випадку ви побачите який-небудь короткотривалий артефакт зображення, після чого усе піде нормально. Винятками є великі й сильні ушкодження, що можуть привести до того, що диск зовсім не читатиметься. Зрештою, у цьому DVD-диски нічим не відрізняються від більш звичних CD-дисків. 1.2. Мультимедійні технології в освітньому просторі Важливим аспектом, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні відносини. Комп’ютерні технології постійно вдосконалюються, стають більш насиченими, ємними, гнучкими, продуктивними, націленими на різноманітні потреби користувачів. Промисловість та мас-медіа стали першими «сферами-користувачами» мультимедійних розробок. Навчання з використанням мультимедійних засобів також уперше здійснювалося у сфері виробництва для підвищення кваліфікації персоналу. Американські дослідники дійшли висновку, що використання засобів мультимедійних технологій у процесі навчання студентів дозволяє істотно підвищити показники змістового розуміння та запам’ятовування запропонованого матеріалу. Серед причин, частіше за інші, називали можливість синкретичного навчання (одночасно зорового та слухового сприйняття матеріалу), активну участь в управлінні поданням матеріалу, легке повернення до тих розділів, які потребують додаткового аналізу. Тут варто відзначити, що проведення об’єктивного порівняння навчання з мультимедія і без неї виявляється складною задачею. Отже, вірогідність деяких висновків залишається сумнівною. Сучасні освітні комп’ютерні програми (електронні підручники, комп’ютерні задачники, навчальні посібники, гіпертекстові інформаційно-довідкові системи – архіви, каталоги, довідники, енциклопедії, тестуючі та моделюючі програми-тренажери тощо) розробляються на основі мультимедійних технологій, які виникли на стику багатьох галузей знання. На нових витках прогресу відстань між новими технічними розробками та освітою скорочується. Швидкість зміни інформації у сучасному світі висока, тому гостро постає питання формування в дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційної компетентності, що забезпечить універсальність її освіти. У розв’язанні цих проблем важливе місце займає комп’ютерне програмне забезпечення освітнього процесу. Розвиток інформаційного суспільства був і залишається пріоритетним напрямом державної політики розвинених країн. Яскравим прикладом може слугувати програма "Електронна Європа" , яка є частиною Лісабонської стратегії зі створення до 2010 року в Європейському Союзі найбільш конкурентноздатної, динамічної та наукоємної економіки з високим рівнем зайнятості й соціальної згуртованості. Особливе місце в цьому документі посідає задача створення системи Інтернет-освіти, яка динамічно розвивається. У рамках проекту "Електронна Європа" виділяють декілька пріоритетних галузей, серед яких інвестиції в людей і знання: "європейська молодь у цифровому столітті”. Серед параметрів, за якими оцінюється ступінь виконання програми, такі: кількість комп’ютерів на 100 школярів, кількість комп’ютерів з підключенням до Інтернету на 100 школярів, відсоток учителів, які регулярно використовують комп’ютери у викладанні некомп’ютерних дисциплін та відсоток працездатного населення, що володіє базовими комп’ютерними навичками. Інформаційні технології та їх вплив на зміст освіти, методика та організація навчання залишаються актуальною темою педагогічних досліджень. Спостерігаємо різні напрямки цих досліджень: розв’язання деяких психолого-педагогічних проблем впливу на особистість учнів нових інформаційних технологій навчання (НІТН); розвиток творчих здібностей та образного мислення на уроках з використанням НІТН; комп’ютерно орієнтовані засоби навчання на уроках природничо-математичного циклу; особливості організації інтерфейсу комп’ютерних навчальних програм; програмне забезпечення фізичного експерименту, підтримка обчислень. Останніми роками увагу педагогів та вчених привернули мультимедійні технології (ММТ). Під мультимедійною технологією ми розуміємо технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації різних модальностей. Говорячи про різні аспекти використання ММТ в освіті, автори обмежуються розглядом питань використання технічного засобу навчання або комп’ютерно орієнтованого засобу навчання "нового” покоління, якому притаманні характерні ознаки: можливість об’єднання інформації, представленої в різних формах (текст, звук, графіка, відео, анімація) та інтерактивний режим роботи з інформацією. Для нас цікавим у дослідженні є не стільки технологія комп’ютерного іміджу та звуку, скільки освітнє різноманіття та розвиток тих змін, які відбуваються в учневі під впливом мультимедія. Дослідження феномену «мультимедія» в освіті багатоаспектні: мультимедія як засіб підвищення ефективності навчання в загальноосвітній школі [2, 5, 13], застосування засобів мультимедія в процесі навчання спеціалістів [1, 7, 10], мультимедія як засіб навчання й інструмент, за допомогою якого розробляються педагогічні програмні засоби [5, 9, 10, 12, 13]. Ціла низка педагогічних досліджень присвячена розробці методичних основ проектування, створення та використання мультимедійних навчальних програм та мультимедійних навчальних комплексів . Усі автори відзначають, що використання засобів ММТ дозволяє підвищити інтенсивність і ефективність процесу навчання; створює умови для самоосвіти та дистанційної освіти, тим самим дозволяючи здійснювати перехід до безперервної освіти; у поєднанні з телекомунікаційними технологіями розв’язує проблему доступу до нових джерел різноманітної за змістом і формою представлення інформації. Вважаємо, що на сучасному етапі розвитку педагогічної науки та практики роль мультимедійних технологій у навчанні визначається, насамперед, у розширенні уявлень про засоби навчання. Констатуємо появу новітнього технічного засобу навчання, для використання якого в навчально-виховному процесі необхідно використовувати апаратні та програмні засоби, що реалізують мультимедійну технологію. Проблеми створення та використання мультимедійних продуктів У «Всесвітній доповіді з освіти» ЮНЕСКО було виділено три цілі використання комп’ютерів у наш час у різних системах освіти: § перша (традиційна) – як засіб забезпечення набуття учнями мінімального рівня комп’ютерної грамотності; § друга – як засіб підтримки та збагачення навчального плану; § третя – як середовище для взаємодії між учителями та учнями [4]. Завдяки можливості зберігати та сумісно використовувати великий обсяг текстового, звукового та візуального матеріалу, комп’ютер став потенційно потужнім і зручним засобом підтримки та збагачення існуючих навчальних планів. Цей потенціал активно реалізують у системах дистанційної освіти. Дистанційна освіта нині – це форма навчання, що реалізується, в основному, за технологіями опосередкованого активного спілкування викладачів зі студентами з використанням телекомунікаційного зв’язку та методології індивідуальної роботи студентів зі структурованим навчальним матеріалом, представленим у електронному вигляді. Дистанційні курси реалізують переваги, пов’язані з використанням сучасних гіпертекстових, мультимедійних, комунікаційних технологій і педагогічних підходів, що враховують ці можливості. Під мультимедійними продуктами (ММП) будемо розуміти документи, які несуть в собі інформацію різних типів і припускають використання спеціальних технічних пристроїв для їх створення та відтворення (тобто мультимедійні продукти створюються засобами ММТ). Нині в загальноосвітніх навчальних закладах з метою підтримки та збагачення навчального плану найчастіше використовують такі мультимедійні продукти, як: інтерактивні довідники та матеріали для самоосвіти (словники, енциклопедії, атласи, самовчителі різних мов тощо); освітні програми разом з іграми або освітні програми з інтерактивними, подібними до ігор та розваг, параметрами, мета яких – викликати інтерес і бажання пізнавати більше. Аналіз сучасних комп’ютерних програм показує, що більшість із них пропонує або демонстрацію навчального матеріалу одного–двох уроків у вигляді фрагментів, або вимушує вчителя працювати з величезним обсягом програм, створених у вигляді енциклопедій. При цьому вони написані як бази даних або як тренажери і призначені для індивідуальної роботи учня з персональним комп’ютером. Учителю-предметнику в даному випадку відводиться роль простого консультанта або пасивного спостерігача, навіть за наявності мережевих комунікацій. Підготовка ефективних освітніх ММП багато коштує та потребує послуг бригади висококваліфікованих проектувальників і техніків, які працюють у команді з педагогами. Є проблеми і з використанням готових освітніх матеріалів. Нині Інтернет і World Wide Web містить велику кількість вузлів з потенційно цікавим і актуальним матеріалом для освіти. Проте є практичні труднощі із знаходженням такого матеріалу, який може швидко включитися до існуючих навчальних планів. Взагалі, інтеграція освітнього мультимедійного матеріалу в навчальні плани освітянських закладів є однією з найактуальніших проблем. Практика створення програм показує, що склалося своєрідне зачароване коло: спеціалісти, зайняті змістом свого навчального курсу, не мають можливості, а часом і бажання підключитися до процесу створення мультимедійних програм. Програмісти часом виконують їх «на віки вічні», без урахування досвіду педагогічної роботи, специфіки змістового параметру конкретного навчального предмету. Разом з тим, особливо для педагогів-початківців, необхідні добре структуровані та змістовно наповнені програми, готові до використання в реальному навчальному процесі. Досвідчений педагог не завжди готовий сприймати та використовувати навіть добре продумані готові програми, оскільки він, як педагог-професіонал, має свою концептуальну лінію, своє бачення розв’язання предметної проблеми. Тому тільки спільні зусилля, з одного боку, програмістів, які підготували якісні мультимедійні оболонки, та, з іншого боку, – професіоналів, які чудово знають свою предметну галузь із змістової та методичної точки зору, можуть дати реальний і бажаний ефект у процесі створення навчальних програм. Отже, можна вказати на головні перешкоди ефективному використанню освітніх ММП у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: а) слабкий потенціал існуючого парку комп’ютерів у школах; б) наявність невеликої кількості ММП, які можуть бути безпосередньо введені до існуючих навчальних планів; в) повільна адаптація ММП, які розроблені в інших країнах, за рахунок відмінностей у мові, культурі, шкільних планах; г) труднощі створення працездатної взаємодіючої групи техніків і педагогів для створення нових освітніх комп’ютерних продуктів; д) низький рівень компетентності вчителів у використанні засобів ММТ. На наш погляд, якісний навчальний ММП повинен мати принаймні такі характеристики: § можливість бути використаним для організації різних видів навчальної діяльності; § можливість поповнення навчального матеріалу; § методично обґрунтований графічний інтерфейс; § помірне та обґрунтоване використання відео- та аудіоматеріалів; § можливість опрацювання різних типів даних; § локальний і мережевий режим роботи. 1.3 Аналіз науково-педагогічної літератури Переважна більшість статей, які з’явилися протягом останніх п’яти–шести років у науково-педагогічній літературі, присвячені використанню готових ММП для потреб навчального процесу. Це, у першу чергу, російськомовні та англомовні електронні енциклопедії та навчальні курси з англійської мови, пізніше – електронні підручники з фізики та хімії з імітаційно-моделюючими фрагментами. Автори підкреслюють здатність комп’ютера не тільки полегшити та зробити цікавим процес передачі отримання знань, а й стимулювати творчу активність і самостійну діяльність людини. Основна частина тексту присвячується знайомству зі змістом та функціональними можливостями конкретного продукту, надаються методичні поради щодо використання ММП з навчальною метою, вказуються аналогічні продукти або перспективи їх подальшого використання. У періодиці зустрічаються критичні зауваження практикуючих учителів про неможливість ознайомитися з методикою використання ММП або знайти методичні розробки уроків з використанням засобів ММТ. Аналіз науково-методичної літератури та періодичних видань вказують на популярність створення мультимедійних проектів з географії, які виконуються в середовищі PowerPoint учителями, студентами, учнями. Можна зустріти поодинокі аналітичні статті про використання ММТ в мистецькій освіті[1], ММП з біології[2], інформатики[3]. На особливу увагу заслуговує цикл статей про дидактичні можливості, особливості побудови та концептуальні положення розробки програмно-методичних комплексів "Фізика-7”, "Фізика-8” та комп’ютерних демонстраційних комплектів "Фізика-10”, "Фізика-11”[4]. Останнім часом у різних періодичних виданнях та монографіях можна зустріти переліки освітніх ресурсів Інтернету. На жаль, переважна їх кількість – посилання на російськомовні сайти. Найбільш згадуваною у вітчизняних публікаціях залишається розробка НПУ ім. М.П. Драгоманова ППЗ GRAN (Gran1, Gran-2D, Gran-3D), але вона не є засобом ММТ. Протягом останніх двох років з’явилися розробки уроків геометрії з використанням "Динамічної геометрії” (Харків) – містить гіпертекст та динамічні об’єкти. Ціла низка науково-методичних статей присвячена розв’язуванню різних задач фізико-математичного циклу за допомогою MathCad, Mathematika, DERIVE, електронних таблиць, які також не є засобами ММТ. На "озброєння” деякі вчителі беруть освітні продукти компанії ФИЗИКОН – інтерактивні навчальні мультимедія-курси серії «Открытая Математика», характерною особливістю яких є велика кількість інтерактивних комп’ютерних експериментів. Проте, під час використання цих програм виникають чималі труднощі, пов’язані з програмними вимогами до навчального матеріалу, "нестикуванням” навчальних програм, мовою викладення матеріалу. Недосконала матеріально-технічна база вітчизняних фірм, які займаються розробкою комп’ютерних мультимедійних програм, довгий час затримувала впровадження передових технологій з обробки звуку та зображення. Проте, позитивні зрушення в цьому напрямку є. Наприклад, в Уманському державному педагогічному університеті створена ціла низка імітаційно-моделюючих програм забезпечення фізичного експерименту з використанням мультимедійних технологій. У публікаціях розглядається проведення лабораторних робіт, які змодельовані у вигляді комп’ютерних програм. У ході виконання кожної роботи студенти виступають як дослідники, що вивчають явища і закономірності, які не є такими очевидними, як наприклад, механічні. Аналіз виконання запиту бази даних про програмні засоби, які призначені для супроводу навчання математики та фізики [6], показує лише два вітчизняні ММП "Полный курс высшей математики” (Донецький державний інститут штучного інтелекту) та "Загальна фізика. Електрика та магнетизм” (Вінницький ДПУ). Цього занадто мало, щоб казати про вітчизняний ринок мультимедійних програм, які підтримують навчання фізики та математики зокрема. Розділ ІІ. Методика використання ДВД технології в навальному процесі. 2.1. Методика використання ДВД технологій на уроках інформатики. Особливості сучасного етапу розвитку освіти в Україні потребують впровадження розвинених форм і методів навчання, що сприяють становленню особистості школяра. Як стверджують сучасні педагоги і психологи саме в період середнього шкільного віку відбувається бурхливий розвиток пізнавальних інтересів учня, які потім, у старшому шкільному віці, переходять у стадію формування загальної і профільної культури учня. Актуальним стає питання розробки і впровадження моделей гуманно зорієнтованого навчання і виховання учнів середніх класів на основі широкого використання інформаційних та телекомунікаційних технологій, зокрема мультимедіа, що дадуть змогу школяреві у повній мірі реалізувати його природний освітній, соціальний і духовний потенціал та забезпечать активізацію всіх сфер діяльності учня, у першу чергу навчально-пізнавальної діяльності. Однією з найсуттєвіших переваг впровадження таких моделей в практику навчання підлітків є можливість в повній мірі реалізувати методи індивідуалізації і диференціації. Врахування індивідуальних особливостей учнів, їх суб’єктного досвіду дозволяє обрати для кожного оптимальний шлях навчання. Всебічне застосування в навчально-виховному процесі інформаційних та телекомунікаційних технологій навчання має великі перспективи в плані побудови розвинених моделей навчання та розвитку ідей, форм і методів представленої педагогічної технології. Воно сприятиме гуманізації освіти школяра, а також підвищенню ефективності навчання та його інтенсифікації і індивідуалізації в залежності від інтересів, здібностей та власного досвіду учнів, активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів за рахунок введення в навчальну роботу елементів дослідницького характеру, збільшення частки самостійної роботи в навчальній діяльності учнів, що є визначальним для розвитку творчої особистості. Мультимедійні навчальні програми, що використовуються в середній школі являють собою навчальне середовище, що дозволяє учневі поступово переходити від вивчення нового матеріалу до перевірки набутих знань, від більш простого до більш складного матеріалу. Вони різноманітні за змістом, структурою, способами подачі інформації тощо. Програми можуть використовуватися як інформаційно-пізнавальний, інформаційно-тренінговий, інформаційно-контро-люючий засіб навчання. Важливо, що в рамках мультимедійного середовища навчальні завдання адаптуються до освітніх можливостей дитини, учень сам приймає рішення, визначає характер і рівень необхідної йому допомоги, вибирає спосіб дії. Активна діяльність учня впливає на мотивацію навчання і забезпечує одержання глибоких знань і розвинених умінь та навичок. Розробка індивідуальних стратегій навчання учнів середнього шкільного віку при використанні інформаційних та телекомунікаційних технологій дозволяє вчителю здійснити індивідуальну, особистісно орієнтовану, диференційовану допомогу учневі в більшості традиційних ситуацій у вигляді комп'ютерних підказок, комп'ютерних повторів і більш детальних пояснень незасвоєних визначень, понять, законів. Навчально-пізнавальна діяльність учня здійснюється у необхідному для нього темпі за вибраним вчителем чи учнем шляхом, що визначається в залежності від ступеня усвідомленості матеріалу, складності навчальних вправ, завдань і задач, їх кількості, рівня нарощування, насиченості і наукової ємності матеріалу. Просування школяра за матеріалом дисципліни може фіксуватися та направлятися керуючою ходом навчання комп'ютерною програмою за допомогою ненав'язливого, внутрішнього тестування, що запропоноване вчителем для розробленої ним стратегії навчання. Внутрішній контроль знань і дій школяра дозволяє вчителю не тільки оцінити учня, але й ненав’язливо запропонувати учневі в рамках того ж навчально-ігрового середовища завдання відповідного рівня і змісту складності, скоригувати таким чином знання дитини і рівень її самооцінки. В разі невідповідності навчального середовища індивідуальним особливостям учня вчитель може запропонувати школяреві інше середовище, що дозволить дитині краще засвоїти необхідний матеріал за допомогою інших способів і форм подачі інформації. Застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій при вивченні предметів фізико-математичного циклу дає учню новий інструмент пізнання у вигляді нових, досить розвинених і універсальних засобів отримання та подання різноманітної інформації, опрацювання, передавання та зберігання цієї інформації. Форми і методи навчально-пізнавальної діяльності за допомогою цих засобів дуже привабливі, бо мають досить високу наочність, за рахунок широкого використання кольорових малюнків і динамічних зображень, анімаційних ефектів та звукового супроводу. Процес навчання школярів стає ще цікавішим і колоритнішим при використанні в навчальній діяльності комп'ютерних навчальних і ігрових програм. Ефективність застосування в навчальному процесі мультимедійних навчальних програм залежить, з одного боку, від визначення навчальних цілей його використання, місця на уроці, його дидактичних функцій і, з другого боку, від наявності програмних педагогічних засобів, які не тільки відповідають шкільним програмам, але й реалізують чітко встановлене педагогічне призначення. Важливою особливістю мультимедійних навчальних засобів є й те, що в рамках цих середовищ можна проводити конкурси, турніри, в тому числі і віртуальні, що сприяє формуванню в учнів комунікативних навичок. | |
|
| |
| Переглядів: 3466 | |
| Всього коментарів: 0 | |