Киргизстан - География - Реферати - Вчительська - Школа
Головна » Статті » Реферати » География

Киргизстан

Киргизстан, Киргизія кирг. Кыргызстан [qɯrʁɯzˈstɑn]), офіційна назва — Киргизька Республіка (кирг. Кыргыз Республикасы) — держава в Середній Азії. Межує на півночі з Казахстаном, на заході — з Узбекистаном, на півдні — Таджикистаном, на сході — з Китаєм.

рельєф: гори, хребет Тянь-Шань; виробляються: зернові, цукор, бавовна, вугілля; вигодовуються: вівці, яки, коні. Киргизстан - член ООН, СНД, СОТ. Історія Киргизстану.

недавня історія: частина Туркестанської республіки 1917-24; автономна республіка з 1924 і союзна республіка СРСР із 1936. Етнічні безладдя почалися в столиці в 1990, президент Акаєв не підтримав антигорбачовський путч у 1991, розпустив Комуністичну партію; республіка приєдналася до СНД у 1991; незалежність визнана США в 1992, ввійшла в НБСЄ, стала членом ООН у 1992.

У 2005 році Киргизія стала однією з держав на території колишнього СРСР, в якому відбулася "оксамитова революція". У результаті масових протестів, спровокованих звинуваченнями на адресу влади в підтасовуванні результатів парламентських виборів, киргизький президент Аскар Акаєв був змушений піти у відставку. На чолі держави він стояв з часів проголошення незалежності. Держава перебуває в зоні інтересів як Росії, так і США. Обидві держави на території Киргизії мають свої військові авіабази.

Наприкінці 2001 року з метою підтримки антитерористичної операції в Афганістані США розмістили авіабазу на території міжнародного аеропорту Манас неподалік від Бішкека. Однак у жовтні 2008 року президент Киргизії Курманбек Бакієв, який змінив після "оксамитової революції" Акаєва, оголосив про рішення закрити авіабазу, прийнявши пакет російських інвестицій. Через кілька тижнів Киргизія запропонувала Росії відкрити військову базу на киргизькій території в районі міста Кант, тим самим підсиливши вплив Москви в регіоні.

З часом киргизький президент Курманбек Бакієв тиснув на опозицію, яка мобілізувалась і шляхом масових демонстрацій скинула президента. Курманбек Бакієв полишив територію Киргістану і полетів у Білорусь, яка надала йому притулок. Бакієв не зрікається свого президентства. Функції тимчасового уряду виконує новий уряд на чолі з Розою Отумбаєвою. 11 червня 2010 року в країні почалася міжетнічна криза між узбеками та киргизми. Докладніше про кризу та її розвиток читайте тут

Географія Киргизстану

Більше 3/4 території Киргизстану займають гори заввишки до 7439 м (пік Перемоги — вища точка країни). Територія Киргизстану розташована в межах двох гірських систем. Північно-східна її частина (велика) лежить в межах Тянь-Шаню, південно-західна — Паміро-Алая. Межі Киргизії проходять на великому протязі по гребенях високих хребтів і лише на півночі і південному заході — по підніжжям гір і передгірним рівнинам (Чуйська долина, околиці Ферганської долини).

Вся територія республіки лежить вище 500 м над рівнем моря; більше половини її розташована на висотах від 1000 до 3000 м і приблизно третина — на висотах від 3000 до 4000 м. Гірські хребти займають близько чверті території і тягнуться паралельними пасмами в широтному напрямі. На сході головні хребти Тянь-Шаня зближуються в районі Меридіонального хребта, створюючи могутній гірський вузол. Тут (на межі з Китаєм) піднімається пік Перемоги (7439 м). Найважливіші орографічні елементи:

масив Акшийрак

хребет Кокшалтоо (вища точка — пік Данкова, 5982 м)

хребет Терськей-Алатоо

хребет Кунгей-Алатоо

Киргизький хребет

Ферганський хребет

На крайньому північному сході знаходиться одна з основних визначних пам'яток Киргизії — гірське озеро Іссик-Куль, на березі якого розташовані численні будинки відпочинку і туристичні бази. Озеро знаходиться в Іссик-Кульськой улоговині, між хребтами Терськей-Алатоо (з півдня) і Кунгей-Алатоо (з півночі).

Західна частина Киргизії розташована в межах Західного Тянь-Шаня. Його найважливіші орографічні елементи:

Таласькая долина

хребет Таласький Алатоо

Чаткальський хребет.

 

На південному заході в межі Киргизії входять північна, східна і південна околиці Ферганської низовини з передгір'ями. Сама Ферганська долина належить Узбекистану.

 

На півдні до Киргизстану відносяться північний схил Туркестанського хребта, Алайський хребет, Алайськая долина і північний схил Заалайського хребта (пік Леніна, 7134 м), що становить північну околицю Паміра.

 

Географічно Киргизстан чітко розділен на дві частини — південь і північ. Відособлені один від одного, розділені непереборними гірськими хребтами, ці регіони традиційно протистоять один одному. Північні і південні регіони сполучені лише високогірною автомагістраллю Бішкек — Ош.

Політика

Киргизька Республіка в світовій спільноті

Киргизстан - держава центрально-азіатського регіону, місцерозташування якої має важливе геополітичне і геоекономічне значення як моста, що пов'язує, між Заходом і Сходом, а також Північчю і Півднем.

В даний час Киргизька Республіка політично, економічно, етноісторично, в тимчасовому і просторовому вимірюванні знаходиться між комуністичним минулим і демократичним майбутнім. Цей період класифікується як посткомуністичне суспільство.

Киргизстан, як і інші держави Центральної Азії, є місцем сходження чотирьох культурно-цивілізаційних пластів: європейського, опосередкованого через Росію, арабо-мусульманского, персидського і китайського. Ця обставина, з одного боку, створює сприятливі передумови для розвитку двосторонньої і багатосторонньої співпраці на різних напрямках, а з іншої - обумовлює необхідність проведення гнучкої і збалансованої зовнішньої політики.

Киргизстан активно розвиває дипломатичні і інші відносини з більшістю держав світу. Практичну спрямованість і осмислений зміст приймає співпраця країни з міжнародними глобальними і регіональними організаціями. Збагачується і набуває цільового призначення і системного забезпечення зовнішньополітична діяльність Киргизької Республіки.

Революція у Киргизстані, що відбулася у квітні 2010 року, почалася масовими заворушеннями у вівторок 6 квітня 2010 року у місті Таласі, які наступного дня поширилися на решту території країни. Внаслідок революції уряд Даніяра Усенова пішов у відставку.

Економіка Киргизстану.

Киргизстан — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: дрібне машинобудування, текстильна, харчова, цементна, взуттєва, холодильного обладнання, моторобудівна, гірнича. Основний вид транспорту — автомобільний. Є трубопровідний та залізничний, але через гірський рельєф розвиток їх обмежений. Протяжність автошляхів — бл. 40 тис. км. Судноплавство по оз. Іссик-Куль. Між Бішкеком (з аеропорту «Манас») і обласними центрами підтримується повітряне сполучення.Основне джерело електроенергії — ГЕС. Енергії, яку виробляють в країні досить для задоволення потреб власної важкої промисловості і експортного постачання. За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 4 млрд. Темп зростання ВВП – 3,6%. ВВП на душу населення – $ 863. Прямі закордонні інвестиції – $ 28,8 млн Імпорт – $ 1,4 млрд (г.ч. Росія – 24,2%, Узбекистан – 14,5%, Казахстан – 8,9%, Німеччина – 6,2%, Китай – 5,3%). Експорт – $ 1,2 млрд (г.ч. Німеччина – 37,0%, Казахстан – 16,7%, Росія – 16,4%, Узбекистан – 7,5%, Китай – 3,1%).Після проголошення незалежності у 1991 економіка Киргизії вступила на шлях ринкових перетворень. При радянській владі Киргизія в основному служила джерелом сировини, яка відправлялася на переробку в інші регіони СРСР. До кінця 1991 республіка не могла самостійно експортувати і імпортувати товари і вступати у економічні відносини із зарубіжними країнами. Перехід до ринкової економіки виявився важким. Внаслідок дефіциту ресурсів, інфляції і поганій організації праці національний прибуток знизився в 1992 на 26% в порівнянні з 1991, промислове виробництво впало на 27%, а сільськогосподарське - на 14%. У 1993-1994 рр. виробництво продовжувало падати.
Категорія: География | Додав: admin (07.10.2013)
Переглядів: 415 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: