Ломоносов Михайло Васильович - Физика - Реферати - Вчительська - Школа
Головна » Статті » Реферати » Физика

Ломоносов Михайло Васильович

Ломоносов Михайло Васильович (8.11.1711, с. Денисовка біля м. Холмогори Архангельської губ., тепер с. Ломоносово Холмогорського р-ну Архангельської обл., РФ - 4.04.1765, м. С.-Петербург) - російський вчений, енциклопедист, природодослідник, філософ, поет, художник, історик. Народився в сім'ї поморянина, який займався морським промислом і торгівлею на власних суднах. Початкову шкільну освіту здобув у рідних місцях, де вперше познайомився з представниками київської вченості. 1712-30 церковного й культурного життя в Холмогорській єпархії очолював вихованець Києво-Могилянської академії, єпископ Холмогорський і Важеський В. Волостковський. З його появою в Холмогорах, пишуть дослідники життя Ломоносова, "на север хлынули воспитанники Киевской й Московской академій". 1714 Волостковський відкрив при Карельському Миколаївському, а 1723 при Холмогорському Преображенському морях словенські школи. Учителями, зокрема, в Холмогорській, були могилянці Лаврентій Волох, І. Каргопольський. Священиком Курейської (Куростровської) парафії, до якої належало й село Денисовка, став колишній студент Києво-Могилянської академії Федір Кардашевський. Близько 1724 Ломоносов пішов до Холмогорської школи, де викладали вихованні Києво-Могилянської академії (вивчав церковно - слов'янську, латинську і грецьку мови). Тут або, як вважає дехто з дослідників, ще в домі священика Ф. Кардашевського, де Ломоносов розпочинав навчання, він познайомився з "Граматикою словенською" М. Смотрицького, одного з перших ректорів Києво-Могилянської академії, й "Арифметикою" Леонтія Магницького, які він уже в зрілому віці називав не інакше як "вратами своей ученості". Саме через київських учителів у Ломоносова зародився великий інтерес до літератури й художнього слова. Цьому, зокрема, сприяло його знайомство з Псалтирем, перекладеним у віршах вихованцем Києво-Могилянської академії С. Полоцьким. Як писав Ломоносов у листі до М. І. Новикова 1772, читав він цей Псалтир "неоднократно... й пристрастился к стихам й получил желание обучаться этому искусству". Пізніше сам здійснив віршований переклад Псалтиря, дуже подібний до перекладу С. Полоцького. Серед учених людей Куростровської волості й Холмогор побутував також "Синопсис", виданий 1674 у Києво-Могилянській академії (як свідчив напис на задній дошці одного з тамтешніх примірників).

 

15.01.1731 Ломоносова зараховано до першого класу Московської слов'яно-греко-латинської академії - фари. За півтора року закінчив всі три граматичні класи й перейшов 1.09.1732 до класу піїтики. Викладачами Ломоносова від фари до філософії були могилянці І. Лещинський, Ф. Квітницький, Порфирій Крайський, А. Кувечинський та інші, ректорами - Г. Концевич, С. Калиновський. Перший біограф Л. І. Верьовкін 1784 зазначав, що допитливий юнак у вільний від занять час "рылся в монастырской библиотеке", тобто в бібліотеці Московського Заіконоспаського монастиря, при якому була Московська слов'яно-греко-латинська академія. Саме у рік вступу Ломоносова до Академії єпископ Рязанський і Муромський Г. Чужинський заповів їй власну бібліотеку - 365 томів, які й поклали початок академічній бібліотеці. В ній були праці античних письменників, отців християнської церкви та інших богословів, історичні і філософські твори, посібники до вивчення іноземних мов - від давніх до новітніх, праці письменників Нового часу. У жовтні І734 Ломоносов вирушив до Києво-Могилянської академії. Вперше про це написав зі слів самого Ломоносова академік Я. Штелін. З приводу поїздки Ломоносова до Києва висловлювалися різні припущення. За однією із версій причиною було його виключення з Московської слов'яно-греко-латинської академії за те, що він безпідставно вказав на своє дворянське походження. Вірогідно, задум відвідати Києво-Могилянську академію визрів у Ломоносова під впливом київських учителів та учених і за підтримки найвпливовішого на той час в Росії могилянця Т. Прокоповича. За переказами, після виключення Ломоносова він взяв його під свій захист: "Не бійся нічого, хоча б під калатання великого Московського соборного дзвону оголошуватимуть тебе самозванцем - я твій захисник". Ректор Г. Концевич не лише поновив Ломоносова в студентах, але згодом зарахував його до 11 найкращих вихованців, кандидатів до Санкт-Петербурзького академічного університету. Тобто двічі, як емоційно зазначають сучасники Ломоносова, Т. Прокопович "оказал великую услугу отечеству - он даровал России Ломоносова".

У жовтні 1734 Ломоносов був уже в Києво-Могилянській академії. Час перебування в ній дослідники визначають по-різному: або 4 місяці, або до кінця 1734/35 навчального року. Відомо, що взимку (в листопаді-грудні) 1735 він був уже в Москві, вірогідно, якраз у зв'язку з переведенням до Санкт-Петербурзького академічного університету.

На той час Києво-Могилянська академія мала славу найвідомішого освітнього й культурного центру. Саме в Києво-Могилянській академії найкраще було розроблено теорію поезії й ораторського мистецтва, був високий рівень викладання латини, філософії й вищої математики. Існувала розвинена мистецька школа, славилася академічна бібліотека з її рукописними зібраннями. Очевидно, що Ломоносов відвідував окремі лекції, багато часу проводив у академічній бібліотеці. Петербурзькою дослідницею Г. М. Мойсеєвою виявлено понад 40 друкованих книг і рукописів, які в той час належали Києво-Могилянській академії, на сторінках яких Ломоносов залишив безліч різноманітних поміток (треба врахувати, що не всі книги нею опрацьовані та й не всі збереглися). Студіював Ломоносов праці з історії та філософії, поетики і риторики, підручники з латинської і грецької мов, давні літописи. Зокрема, це "Печерський патерик" та лаврський збірник початку XVIII століття, що складався з "Літописця келейного" Д. Туптала (Ростовського) й додатка каталога митрополитів Київських. Обидві праці Ломоносов використав згодом у своїх творах: "Кратком россійском л'ътописцъ с родословієм" (1760), "Древней российской истории", ч. 1-2 (СПб., 1766) та написаній ним 1764 праці "Идеи для живописних картин из россійской исторіи". Увагою Ломоносова користувалися курси академічних професорів з філософії за 1702-33 роки. На їхніх сторінках теж виявлені помітки. Вивчав поетики, особливо поетику Т. Прокоповича "Dе агtе роеtіса libгі III аd иsum еt іnstіtutіоnеm studіоsае іuvеntutіs гохоlаnае dісtаtі Кііоvіае іn огthodoха асаdеmіа МоhуІаеаnа аnnо Dоmіnі 1705" ("Три книги про поетичне мистецтво для вжитку і вдосконалення студіюючої української молоді, прочитані в Києві у православній Могилянській академії року Божого 1705"), яка тривалий час була незмінним керівництвом для теоретиків поезії. Надзвичайно ретельно опрацьовував латинську граматику Альвара, на сторінках якої залишив найбільше поміток, вивчав теорію силабічного і силаботонічного вірша, що викладалась у Києво-Могилянській академії. Пізніше на її основі Ломоносов у "Письмах о правилах россійскаго стихосложенія" (1739) і "Кратком руководстве к красноречию" (1743/44 і 1747/48), теоретично обґрунтував і утвердив силаботонічну систему російського віршування. 1755 вийшла "Россійская граматика" Ломоносова, яку, за твердженнями дослідників, було написано під впливом "Граматики словенської" М. Смотрицького. Зацікавився технологією добування корисних копалин, солеваріння, виготовлення смальти для мозаїк і кольорового скла. Збереглося понад 20 творів, виконаних Ломоносовим та його учнями (портрети, ікони, ландшафти) в мозаїчній майстерні, відкритій вченим з урахуванням київського досвіду. Серед них "Нерукотворний Спас", "Богоматір", панно "Полтавська баталія" та інші. Одночасно Ломоносов вивчав історію та географію України, знання яких виявив, зокрема, у відомій полеміці з Г.- Ф. Міллером (1749), де він наводив назви архітектурних та історичних пам'яток Києва, дніпровських порогів - Козацький, Ненаситець, імена київських князів та інших, в тому числі, перебування Ломоносова у Києво-Могилянській академії, почерпнуті в ній знання мали на молодого вченого плідний вплив і склали частину того ґрунту, на якому розвинувся згодом багатогранний талант Ломоносова - вченого, історика, географа, мовознавця, засновника нової російської мови, літератури, поезії.

Категорія: Физика | Додав: admin (07.10.2013)
Переглядів: 401 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: