3. Стримати зміни клімату (особливо запобігти їхнім наслідкам) технічно і економічно поки ще можна. Передбачивши і спрогнозувавши на основі сучасних наукових досягнень зміни клімату, потрібно виробити план заходів і послідовно їх реалізовувати. 

Оптимісти переконані, коли нація досягає добробуту, вона починає розв’язувати

екологічні проблеми. Наприклад, сьогодні р. Темза і м. Лондон чистіші, ніж за часів Середньовіччя. Проте більшості країн і континентів ще далеко до вирішення екологічних проблем.

У чому проявляються зміни клімату і чим вони загрожують людству? Якщо раніше увагу акцентували здебільшого на підвищенні температури, то зараз розглядають й інші можливі сценарії (GISS, UKMO,CCCM, GFDL), що за будь-яких обставин ведуть до суттєвих змін екосистем, наприклад:

1. Підвищення температури на 1°С спричинює зсув природних зон на 160 км, а, за прогнозами вчених, температура може зрости на 3°С.

2. Зникне низка екотопів, особливо тих, що перебувають в екстремальних умовах: арктичних чи антарктичних (стації білого ведмедя, моржів, пінгвінів), альпійських стацій у низьких горах (наприкладу Карпатах), багатьох пустельних типів, а також біотопів Середземномор’я, тропічних дощових лісів тощо. Усього названо 34 світові гарячі точки.
3. Підвищення середньозимових температур (в Україні середня температура січня вже зросла на 1,5–2,5°С, лютого — на 1–2°С [6]), подовження періоду вегетації, зростання / скорочення кількості опадів
змінить гідротермічні цикли, які визначають розвиток біоценозів (у середніх широтах спостережено мезофітизацію екосистем). Низькі екстремальні зимові температури, що стримували поширення багатьох видів бур’янів (у т. ч. патогенних), трапляються дедалі рідше (в Україні останньою екстремальною зимою вважають зиму 1978–1979 рр.), що сприятиме поширенню інвазійних видів.
4. Катаклізми: сніг у пустелі, рекордні високі та низькі температури, пізньовесняні приморозки, що знижують урожайність сільськогосподарських культур і дикорослих видів (наприклад, чорниці у
2008 р.), повені (торік у Карпатах за кілька днів випала двомісячна норма, в Аравії кількість опадів у вигляді злив перевищила 4–5-річну норму), засухи, опустелювання (у квітні ц. р. на Пекін випало 330 000 тонн пилу, і піщані дюни пересунулися ближче до міста на 70 км), буре-
вії, смерчі, торнадо тощо [13].
5. Підвищення вмісту СО2 та інших газів провокує розвиток парникового ефекту. Через спалювання біомаси, споживан ня викопного палива формуються коричневі хмари, що пришвидшує нагрівання нижніх шарів атмосфери. Україна підписала Рамкову Конвенцію
ООН щодо зміни клімату і ратифікувала Кіотський протокол. Розроблено заходи зізниження викидів парникових газів для галузей енергетики, промисловості, землекористування, сільського, лісового і комунального господарств, транспорту, управління побутовими відходами тощо. Ство рено інформаційний центр «Ініціатива з пи тань зміни клімату», підпорядкований Мінприроди, головне завданням якого — забезпечити виконання вимог Рамкової конвенції ООН і Кіотського протоколу. Тобто в Україні зроблено певні кроки в напрямі розв’язання цієї проблеми. Проте вони стосуються технічних і технологічних аспектів, які не є предметом уваги в запропонованій статті. Детально схарактеризуємо проблеми
природної компоненти, біоти, що залишилася поза увагою наших урядовців і відповідних установ. Вони не менш важливі, і в Європі їм приділяють значну увагу.