Методика організації окремих типів уроків трудового навчання у 5-9 класах
Особливо важливим для чіткої організації навчально-виховного процесу є правильне визначення структури й методики уроків різних типів. У поняття «структура уроку» як цілісного об’єкта вкладається три ознаки: зміст (із яких елементів чи етапів складається урок), послідовність (у якій послідовності ці елементи включаються в заняття) і зв’язок (як вони взаємозалежні). Умовно етапи навчального процесу на уроці можна представити як: вступний, основну частину і заключний етап. Урок засвоєння нових знань мають таку структуру: Вступний етап: - актуалізація життєвого досвіду і опорних знань учнів; - мотивація навчальної діяльності учнів; - повідомлення теми, мети та завдань уроку; Основна частина: - вивчення нового матеріалу; - первинне закріплення (осмислення та встановлення об’єктивних зв’язків і залежностей у новому матеріалі); Заключний етап: - підведення підсумків уроку; - повідомлення домашнього завдання; Урок формування практичних умінь і навичок передбачає наступну послідовність його проведення: Вступний етап: - актуалізація знань, які лежать в основі вміння; - мотивація навчальної діяльності учнів; - повідомлення теми, мети та завдань уроку; Основна частина: - вступний інструктаж (коментовані вчителем вправи-пояснювальні, ознайомлення зі змістом уміння, складом і послідовністю виконання дій); - поточний інструктаж (тренувальні вправи по зразку – самостійна робота учнів на робочих місцях); Заключний етап: - заключний інструктаж (короткий аналіз виконуваних робіт, типових помилок, мотивація оцінок) Вступний інструктаж, як елемент уроку є практичним прообразом вивчення нового матеріалу на теоретичному уроці. Деякі вчителі плутають «вступний інструктаж» із інструктажем з техніки безпеки, перетворюючи цей найважливіший елемент уроку на пригадування теоретичних відомостей, що є суттєвим недоліком. Під час вступного інструктажу вчителем поєднуються таки методи навчання як пояснення і показ. Не доцільно планувати великий обсяг теоретичної інформації на вступному інструктажі, оскільки його тривалість обмежена – 10-15 хвилин, а ефективність уроку знаходиться в прямій залежності від кваліфікованого і методично правильного показу вчителем трудових прийомів та операцій, якими мають оволодіти учні. Показ супроводжується поясненням і обґрунтуванням кожної дії. Під час вступного інструктажу використовуються інструкційні карти, з допомогою яких аналізується порядок виконання вправ. Вступний інструктаж завершується закріпленням і перевіркою засвоєння учнями навчального матеріалу. Але опитування має практичне спрямування. Учням пропонується, наприклад, відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки, повторити технічні вимоги до якості роботи. До роботи учні приступають лише після того, як вчитель впевнився, що більшість учнів зможуть досить успішно почати ії. Формування в учнів навичок і умінь здійснюється шляхом поточного інструктування. Поточний інструктаж проводиться вчителем переважно індивідуально у формі цільових обходів робочих місць учнів. Обходи проводяться з метою перевірки організації робочого місця, правильності виконання трудових прийомів, які є початковим етапом практичного навчання (вироблення правильної робочої пози, уміння тримати інструмент, координувати рухи ) та трудових операцій, які передбачають знання про можливі способи дій і послідовність їх здійснення. Вчителю слід звертати увагу також на вміння учнів користуватися технічною документацією, інструментами, дотримуватися техніки безпеки тощо. Практика підтверджує необхідність для частини учнів індивідуального інструктажу. Якщо однакових помилок припускається значна частина учнів, вчителеві слід провести додаткові роз’яснення. Отже, під час поточного інструктування в діяльності вчителя переважає бесіда або показ, а в діяльності учнів – самостійна робота. Якщо зміст вступного інструктажу визначається темою уроку, то зміст поточного співвідноситься з індивідуальними особливостями учнів. Заключний інструктаж – це активна бесіда, основним змістом якої є аналіз. Вчитель аналізує як пройшов урок, яких навчальних результатів досягли учні, відзначає помилки, порушення трудової дисципліни, що мали місце. Особливу увагу слід приділити аналізу виконання учнями техніки безпеки. Метою заключного інструктажу є організація учнів на закріплення досягнутих успіхів і подолання допущених недоліків в наступній роботі. Виставлені учням оцінки вчитель обов’язково аргументує. Процес трудової підготовки учнів складається з двох відносно-самостійних частин: теоретичного та практичного навчання. Мета теоретичного – сформувати в учнів систему знань в обсязі, необхідному для свідомого оволодіння трудовими операціями. Мета практичного навчання – сформувати відповідні вміння і навички. Проміжне положення у навчальному процесі займають лабораторно-практичні роботи, лабораторні досліди. Особливість такого навчання в тому, що воно не є продуктивним, тут ставляться переважно пізнавальні задачі. Власний інтелектуальний і практичний досвід учнів творчо застосовується, якщо вони самостійно виконують лабораторно-практичні роботи на спеціальних уроках комплексного застосування знань, умінь та навичок. Лабораторно-практичні роботи являються частково-дослідницьким методом навчання, оскільки поряд з оволодінням практичними навичками дають змогу учням закріпити теоретичні знання, містять елементи дослідження, систематизації, аналізу. Вчитель керує процесом виконання лабораторно-практичні роботи шляхом інструктування, основною метою якого є створення для учнів умов, що сприяють кращому виконанню завдань. Інструктування поділяється на вступне, поточне і заключне, а за способом подачі інформації – на усне і письмове. Характерна вимога до уроків цього типу – попереднє озброєння учнів необхідними уміннями та навичками, в тому числі і вміннями самоконтролю. Урок комплексного застосування знань, умінь та навичок також має зайняти своє почесне місце під час розробки учнями індивідуальних творчих проектів. Оцінювання якості трудової підготовки здійснюється у двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями та якість практичних умінь і навичок учнів. Тому і структура уроку контролю й корекції знань, умінь та навичок повинна мати комплексний характер. А саме: письмове опитування (тестування) учнів, виконання індивідуальних практичних завдань або комплексних творчих практичних завдань, що залежить від рівня практичної підготовки учнів. Цей тип уроку можна також застосовувати під час захисту індивідуальних творчих проектів учнів у 9 класах. Проте, враховуючи невеликий обсяг часу на вивчення предмета у 5, 6, 9 класах, а також специфіку трудового навчання, яка передбачає поточне оцінювання учнів на кожному уроці, години на тематичне оцінювання можуть не виділятися. | |
|
| |
| Переглядів: 5633 | |
| Всього коментарів: 0 | |