Методичні рекомендації до конструювання сучасного уроку трудового навчання - Методичні рекомендації - Трудове навчання - Вчительська - Школа
Головна » Статті » Трудове навчання » Методичні рекомендації

Методичні рекомендації до конструювання сучасного уроку трудового навчання

Методичні рекомендації до конструювання сучасного уроку трудового навчання 

Діяльність  вчителя трудового навчання в умовах технологічної освіти має бути чітко структурованою та спланованою. Оскільки основною формою навчальної роботи з учнями є урок, а на його результативність впливає його будова,  то виникла необхідність розглянути структуру технологічного уроку трудового навчання та відповідні вимоги до його проектування.

Урок – це не лише форма організації навчально-виховної діяльності у вигляді співпраці вчителя і учнів, але й творча робота учителя. Передумови для впровадження педагогічних технологій створюють основні структурні елементи уроку: тема і мета уроку; актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів; завдання уроку; мотивація навчально-трудової  діяльності учнів. 

Сучасні вимоги до структурних елементів уроку: 

1.                Тема – визначається відповідно до змісту навчальної програми. Якщо на вивчення теми відводиться більше двох годин, то необхідно докладно вивчити зміст навчального матеріалу, визначивши тему кожної навчальної години для 5, 6 і 9 класів та заняття, якщо мова йде про 7 і 8 класи. Вчителю варто звернути увагу на те, що головна навчальна мета уроку визначає його тип і відповідно структуру, а не навпаки.

2.                Метанавчальна мета має бути сформульованою для учнів (як суб’єкта навчального процесу), і може бути їм повідомлена. Усвідомлення мети уроку дає змогу аналізувати діяльність учнів та вчителя, прогнозувати результат,  який планується отримати. Для учнів її доцільно представити у вигляді визначених на урок завдань. Чітко сформульовані завдання краще записати на дошці (показати на слайді, плакаті), щоб школярі мали перед очима перелік того, чого мають навчитися і що виконати. Такі записи стануть у нагоді під час підбиття підсумків практичної роботи (організації рефлексії).

Виховну і розвиваючу мету вчитель формулює для себе, відповідно, ця частина мети учням не повідомляється. Питання дотримання стереотипного принципу «триєдиної мети» як в методиці, так і в дидактиці є спірним, а тому однозначної відповіді на вказане запитання сьогодні немає. Головне те, що мета уроку має бути реальною, конкретною, спрямованою на ту ділянку процесу, в структурі якого буде розгортатись спільна діяльність чи взаємодія учнів та вчителя. Наприклад, якщо вчитель запланував розвиток уваги учнів, то він має дати відповіді на такі запитання: у якій частині уроку і якими способами він буде розвивати увагу учнів? Далі, оскільки процес розвитку учнів не обмежується лише одним уроком, то мета (навчальна, розвивальна, виховна)  теж може поширюватися на систему уроків. Тому, формулюючи навчальну мету, рекомендується уникати дієслів навчити, засвоїти, ознайомити, показати, продемонструвати. Уживаючи такі слова, учитель або бере на себе надто серйозні «зобов’язання» (навчити…), або зовсім ніякі (ознайомити, показати, розповісти…). Натомість формулювання мають звучати так: забезпечити засвоєння технології…(наприклад, вишивання подвійним хрестиком) або – формувати (формування) поняття про об’єкти технологічної діяльності.

3.                Актуалізація опорних знань – на цьому етапі вчитель активізує роботу школярів, з’ясовуючи  наявні у них знання, отримані на уроках з основ наук чи життєвого досвіду. Суттєвою ознакою цього етапу є активне висловлювання учнів, а вчитель слухає, робить акценти на тих відповідях, які наближають учнів до теми і завдань уроку.

4.                Завдання визначають на основі навчальної мети і їх обов’язково повідомляють школярам на початку уроку. Завдання стосуються виключно  уроку, мають бути короткими і зрозумілими для кожного учня. Під час повідомлення завдань вчитель повинен забезпечити зворотній зв'язок  з класом (чи всі зрозуміли сказане). Кількість завдань і їх зміст повинні бути реальними і посильними для учнів. У підсумках уроку вчитель звертає увагу на завдання учнів – які завдання було виконано, а які – ні.

5.                 Мотивація навчальної діяльності учнів дає можливість переконати їх у необхідності виконання даної роботи, засвоєнні відповідних знань, умінь тощо. Психологи доводять: якщо учень не працює під час уроку або веде себе пасивно, то це означає, що він не мотивований на даний вид діяльності. На цьому етапі доцільно застосовувати методи для створення проблемних ситуацій, щоб викликати у дітей здивування, інтерес до теми уроку тощо.

6.                 Рефлексія – це усвідомлення учнями результатів власної діяльності на уроці. Тому вона є значимою частиною технологічного уроку. Вказаний етап можна провести за такою схемою: учитель пропонує порівняти заплановані завдання уроку з одержаними результатами, встановити зв'язок між тим, що вже відомо для виготовлення об’єкту проектування, і тим, що необхідно ще зробити чи яких знань, умінь набути, щоб реалізувати проект.

Результати правильно проведеної рефлексії виявляються у тому, що учні можуть самостійно дійти думки про необхідність заміни конструкційного матеріалу, з якого виготовлена деталь об’єкту  проектування, чи внести окремі конструктивні елементи (зняти фаску, змінити розташування отвору в конструкції виробу тощо).

Всі проаналізовані елементи технологічного уроку трудового навчання мають складають основу його структури і знаходяться у тісному дидактичному зв’язку.

Категорія: Методичні рекомендації | Додав: admin (07.10.2013)
Переглядів: 1011 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: