23:42
Тема: „ Ідеал нашого часу”.

Тема: Ідеал нашого часу”.

Мета навчальна:  розкрити підліткам поняття про ідеал в психології, філософії та моралі, розширювати знання учнів з норм людської поведінки на протязі століть.

Мета розвиваюча: розвивати уміння керуватись власним розумом в колектив, аналізуючи манери своєї поведінки, поглибити бажання дотримуватись законів моралі у різних життєвих ситуаціях.

Мета виховна: виховувати в учнів моральні якості, вольові риси заохочення до самовдосконалення.

Форма проведення: Диспут.

Місце проведення: класна кімната.

Час проведення; виховна година.

План 

І. Організаційний етап.

II. Основний етап.

III. Підсумковий етап.

Хід заходу

Вступне слово вчителя: Тема нашої дискусії – «Ідеал нашого часу» - обрана не випадково, адже ідеал – це взірець досконалості, кінцева. Найвища мета прагнень, образ, що вивчає спосіб мислення у діяльності людини. На протязі віків перед філософами і звичайними людьми поставало питання: «Яким потрібно бути, щоб твоє життя було щасливе, а твої справи приносили людям користь, викликали пошану до тебе?» Зверніть увагу, що йдеться не тільки про особистий інтерес. Людина живе у суспільстві і у взаємозв’язку з іншими людьми. У наш час, коли Україна стоїть на шляху розвитку, побудови демократичної держави, постає питання про ідеал, взірець особистості, який найкраще відображатиме потреби сьогодення.

Ø Пригадаєте, хто міг бути ідеалом середньовіччя?

Діти відповідають, що це лицар.

Ø Якими рисами він повинен володіти?

Підсумовуючи обговорення, учитель виділяє такі пункти:

-   хоробрість, відданість, почуття обов’язку, пошана до жінки, такі риси притаманні були справжньому лицареві.

Водночас природніми були і такі «доблесті»: перебільшення ролі честі, кривдника можна було вбити без докорів сумління, жорстокість до ворогів, зневага до простого люду та ін.

Таким чином, приходимо до висновку, що з часом поняття про ідеал змінювалось. І у нас відбулась переоцінка цінностей після здобуття Україною незалежності.

Після цього переходимо до обговорення такого питання:

Ø Де відтворюється ідеал, де його зображують?

Вчитель дає домашні відомості: Оскільки це зразок до наслідування, то він повинен бути доступним широким верствам населення. Учні приходять до висновку, що ідеал зображується в мистецтві (кіно, телебачення, художня література). Тут показують образи людей, які гідні наслідування.

Учитель пропонує назвати героїв кінофільмів, які могли б претендувати на зразок ідеальної особистості.

Учні називають улюблених кіно героїв. Оскільки багато дітей не згідні з вибором однокласників, то учитель пропонує вибрати критерії оцінки і пропонує учителям звернутися до здобутків людства:

Відомий німецький філософ Еммануїл Кант (1724 – 1804) сформулював такий категоричний імператив (веління, настійна вимога): «Завжди чини так, щоб твоя поведінка могла стати загальним правилом». Тобто, роблячи щось, ви мусите пересвідчитись, чи хотілося б вам, аби й інші люди поводилися так само у відповідній ситуації.

З цього погляду учитель пропонує переглянути той список кіно героїв, що був названий учнями і переконатись, чи всі вони відповідають моральному закону, який сформулював Кант.

Отже, зробимо висновок, що поводитись, як герої усіляких бойовиків, трилерів неприпустимо. Адже коли всі стануть кілерами, вбивцями, людство загине. Цей підхід до моралі називають ще й «золотим правилом», яке формулюється так: «Поводься так, як би ти хотів, щоб повилися з тобою». Учитель звертає увагу на питання:

Ø Чи є різниця між постулатом Канта і цим правилом?

Ø Котре з них краще, головніше?

Ø Якого з них ви дотримуєтесь у житті?

Ø Що легше: поводитись, як усі, чи так, як мали б діяти всі?

Ø Як ви розумієте заповідь: «Не сотвори собі кумира»?

Учні приходять до висновку, що не слід захоплюватись акторами та іншими «зірками».

Ø Які ще слова з Біблії стосуються ідеалу поведінки?

Учні називають десять заповідей.

Учитель вказує, що Біблія дала не тільки настанови, а й зображує людей, які служили ідеалом для багатьох людей ось уже 2000 років.

Наприклад, історія Йосипа(Книга Буття).

Йосип – улюбленець батька. Його наділено фізичною красою і особливою цнотою, моральною стійкістю. Йосип володіє даром великої мудрості, вміє тлумачити символічні сновидіння. Це викликає ревниві почуття братів, вони вдаються до жорстокого вчинку: продають Йосипа в Єгипет. З гідністю він переживає найнижче своє падіння, не піддається спокусам, не відповідає злом на зло. Життєві випробування роблять його міцнішими і мудрішими. Саме на такого обранця Бог покладає велику місію – Йосип рятує від голоду весь Єгипет, а також рід Ізраїлю, милостиво прощаючи братів.

Ø Чи може цей образ служити ідеалом? Якщо так, то чому?

Учні роблять висновок, що цей образ актуальний в усі віки.

Висновок. Учитель підсумовує дискусію:

Не можна бути вільним і щасливим, прислуховуючись тільки до власних бажань. Легко стати рабом власного егоїзму. Тварини керуються лише своїми бажаннями і потребами. У них немає волі. Натомість незалежність та воля ставлять нас вище від власних бажань та забаганок. Тому розум і воля, дана вам Богом, повинні вести вас у житті. Коли ви будете переконані, що дієте правильно, згідно з законами моралі, настановами Біблії, то незалежно від того, чи усе вам вдаватиметься зробити у житті, ви зможете наблизитись до того ідеалу, який носитиме у собі.
Категорія: Позакласна робота | Переглядів: 2817 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: