00:38 Панночка коса - дівоча краса | |
ВСТУП Зал святково прибраний Ведучий: Життя вирує не стоїть на місці Вперед крокує у селі і в місті І часом трохи боляче буває Як закордон на це життя впливає До чого все ми звідти переймаєм Немов і справді власного не маєм От хоч би взяти конкурси барвисті- Красунь паради вельми урочисті: " Міс Жмеринка. Міс Києїв. Міс Херсон.” Це певно Україні сниться сон "Ханим” англійку в Лондоні не звуть Скажи грузинці-донна- ще поб’ють! А в нас немає ні образ. ні сліз Коли дівчат взивають словом " міс” І в нас у школі часом морщать ніс _ Що панночка.?От була б краще МІС О то тепер усім повідомляєм: По простоті душевній ми гадаєм, Що живучи на рідній Україні Її культуру знати ми повинні А дівчина розумна, добра,чемна, В розмові і поводженні приємна Причесана охайно,гарно вбрана, На Україні здавна звалась ПАННА. І ще одно- ознакою краси Була наявність гарної коси. Отож, дівчатка-любі українки І свято наше назване так дзвінко, Так гарно,любо,просто аж казково І до початку вже усе готово! ПРИВІТАННЯ ЗІ СВЯТОМ 8 БЕРЕЗНЯ! І.ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЧЛЕНІВ ЖУРІ. ІІ.ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ: ІІІ.ПРО ОЦІНЮВАННЯ ІV. НОМІНАЦІЇ "ПАННОЧКА-ЗАЧІСКА” "ПАННОЧКА-РОЗУМНИЦЯ” "ПАННОЧКА-АРТИСТИЧНІСТЬ” "ПАННОЧКА-ЧАРІВНІСТЬ” "ПАННОЧКА-НІЖНІСТЬ” "ПАННОЧКА-ЕКСТРАВАГАНТНІСТЬ” та інш… КОНКУРС І. ДЕФІЛЕ ( дівчатка в певному порядку , під музичний супровід заходять до зали. Слідом ідуть мами ) Ведучий представляє кожну з учасниць , а також її маму. ІІ. Написав КОБЗАР великий "Свого научайтесь…” Та додав, що і чужого Також " не цурайтесь " Свою власну знати мову Треба нам чудову- Солов”їну,барвінкову Та чужу розмову Варто вміти розуміти, Щоб щось відповісти Запросити гостей в хату, Покликати їсти На коробці прочитати, Що в ній продається Чи у пісні розібрати, Про що у ній йдеться Тож англійську й українську Маєм добре знати Щоби зараз вам про себе Гарно розказати. (При проведенні конкурсу дівчатка розповідають у довільній формі. тобто- віршовано. з елементами танцю чи пісні про себе. свою сім”ю, захоплення ) ІІІ. Від правіків ведеться,що в родині Жінки –дбайливі й добрі берегині. Не перелічиш їхньої турботи, Не переробиш їхньої роботи. У тому мудрість .сила.таїна Про всіх в сім”ї піклується вона Ласкава. Добра. Ніжна трудівниця. І дівчинка в сім”ї ще змалку вчиться Комусь увагу й ласку виявляти, І пестити,й любити,й годувати, Щодня вмивати. Спатоньки вкладати… Чи плюшеве веселе ведмежатко, Чи хом”ячка. Чи може кошенятко… Отож розкаже зараз кожна з вас Про друга отакого нам якраз. (Кожна учасниця презентує свою улюблену іграшку у вигляді розповіді. вірша ,пісеньки, сценки. Бувало,що приносили домашніх улюбленців. ІV. Сказали ми- ознакою краси Була наявність гарної коси. Тому ті коси змалечку кохали У травах пре всіляких вимивали, Щоб були гарні, пружні і живі- У хмелю, у любистку, кропиві В ромашці. У аїрі, в цибулині Це все бабусі пам”ятать повинні Не” Хед енд Шолдерс”,” Шавма”чи ‘Шанту”- Природну силу брали ми святу А як уже ті коси виплітали- У 3, в 4, в 8 сталок брали Майстрині вміли навіть у 16 Стараються. Одне в одної вчаться Молодшим сестрам плетучи косу, Ту рукотворну чарівну красу… Тож зараз наші панни наяву Покажуть кожна зачіску нову. (Під час того, як учасниці з допомогою мам заплітають коси на голівках першокласниць, ведучий знайомить глядачів і присутніх з історичним значенням кіс на Україні.) КОСИ Як я скучив за вами ,коси Чом ,Вас. Коси ніхто не носить? Ще ж від полюса і до полюса Вас в віках прославляли віками, Русі коси до самого пояса, Коси викладені вінками. Щей і досі народ мій носить Спогад лоскітний і щемливий. Як дівча розплітало коси, Як їх милий розплів ,щасливий. Коси,коси.чом вас зараз ніхто не носить? Чи дівчатам немає часу,А чи вже заплітати ліньки? Ви ж од віку були окрасою Гордовитої українки. Скільки суму в житті розважили, Скільки болю вам завдавали! Вас на золото щедро важили, Як невільними продавали. Шанували вас чорними, сивими, Розпинали вас на охресті, Недарма ж ви служили символом І незайманості і честі. Коси.коси,чом вас зараз ніхто не носить? Щоб там з косами не зробили. Але давня луна доносить: Тільки тим, що себе зганьбили, Відтинали безжально коси. Я не знаю,ї.може.правильні Наші люди.що звичай стерли. Та якби піднялися предки, Чи ж від сорому б не померли? Коси.коси, чом вас зараз ніхто не носить? ІV. Яка б житті не трапилась стежина Буде з вас кожна мама і дружина Щоб всі спішили з радістю додому Щоб затишно й спокійно було в ньому Здоров”я щоб родині зберігати Вам треба вміти гарно готувати. Варили українки з давнини Борщі. І галушки,і вергуни, Потапці, голубці і деруни Лемішку. Колотуху, путрю. Квашу Перетворилась кухня в гордість нашу Тому смачний,корисний, дуже гарний Розпочинаєм конкурс кулінарний! (Учасниці презентують страви сімейної кухні ,які заздалегідь продумали. Принесли заготовки з дому і лише показали завершальний етап з оформленням. Діляться з глядачами рецептом.) V.А яка ж бо українка Не співає чисто, дзвінко Не танцює вправно,жваво Не жартує так цікаво? Здавнв вміли в нас дівчата І чудово танцювати І до діла щось сказати, І душевно заспівати Є сьогодні в нас таланти- Співани і музиканти Танцюристи і читці Вміння нам покажуть ці! VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ. ОГОЛОШЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ. НАГОРОДЖЕННЯ. VІ. ФІНАЛ. Тож бажаєм вам ,красуні, Чистих рос, пречистої думки.краси і вроди. Як квіту у вінках. Народ нам мудрість передав свою Що диха в звичаях. Обрядах і повір”ях "Ой. Ти не ріж косу!” Благали матері доньок в калинових сузір”ях Тож пам”ятайте рідний оберіг. Без пам”яті нема народу. Примножуйте все те,що Бог для нас зберіг Народну мудрість –берегиня роду. Нехай щасливо ми крокуємо до сонця Хай не полишить землю мудрість ця свята. Хай мальви і калина заглядають у віконце На довгий вік, на довгії літа. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |