Технологія слюсарно – складальних робіт. Виготовлення виробів.

Технологія  різання металевих заготовок слюсарною ножівкою.

Мета заняття: 1) Навчальна – сформувати в учнів знання про різання заготовок слюсарною ножівкою; види слюсарних ножівок; правила безпечної праці при роботі з слюсарною ножівкою.

2) Виховна – виховувати в учнів культуру праці та бережливе ставлення до технічного обладнання;  удосконалювати трудове виховання школярів;

3) Профорієнтаційна – формувати в учнів стійкі професійні інтереси та продовжити ознайомлення учнів із професією слюсаря;

4) Розвиваюча – розвивати у школярів спеціальні здібності і технічне мислення; сприяти розвитку координації і точності рухів рук.

Об’єкт праці : заготовка під молоток.

Дидактичні засоби: Плакат: Різання металевих заготовок ножівкою”.

Обладнання, інструменти та матеріали: слюсарна ножівка, кутник, лещата, рисувалка, штангенциркуль.

Трудові дії, прийоми та операції: Різання ножівкою.

Хід і зміст заняття.

I.     Організаційний момент (2-3 хв.).

1)    Введення учнів в майстерню після дзвоника в спецодязі;

2)    Перевірка присутності учнів за журналом;

3)    Перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, креслярські прилади);

4)    Призначення чергових за графіком;

5)    Організація робочих місць.

II.      Повторення раніше вивченого матеріалу (10 хв.).

1) Контрольні запитання:

¯ Для чого призначений свердлильний верстат?

¯ З яких основних частин складається верстат?

¯ Під яким кутом загострюється свердло?

¯ Яких правил техніки безпеки потрібно дотримуватись при свердлінні?

¯ За допомогою якого пристрою закріплюють свердло у патроні?

¯ Чому робоче місце слюсаря під час рубання металу огороджується ?

2) Форма перевірки знань фронтальна.

III.    Вивчення нового матеріалу (15 хв.).

1) Повідомлення нової теми (усно).

2) Техніко-технологічні відомості з розкриттям їх суті:

РІЗАННЯ.

         Різанням називається технологічний процес розділення матеріалу на частини різальним інструментом. Для різання профільного матеріалу використовують слюсарну ножівку.

         Прийоми роботи. Під час різання металу слюсарною ножівкою її утримують двома руками. Корпус працюючого має бути прямим і повернутим до осі губок лещат під кутом 45 градусів, відстань між корпусом працюючого і лещатами – 150 – 200мм. Ліву ногу виставляють дещо в перед і на неї спирають корпус. Ступня правої ноги відносно лівої повинна бути під кутом 60 – 70 градусів. Відстань між п’ятками ніг повинна дорівнювати 200 – 300мм.

         Перед різанням заготовку закріплюють у лещатах або інших пристроях відповідно до форми і розмірів заготовки. Потім на заготовці роблять тригранним напилком надріз, щоб ножівкове полотно зразу спрямувалося в потрібному напрямі, а не ковзало по поверхні.

         Починаючи різання ребристого матеріалу, ножівку потрібно нахиляти в перед від себе, а потім поступово випрямляти її до горизонтального положення; нахиляти ножівку до себе не слід, бо зубці ударяючи по ребру, виламуються.

         Особливим є різання листового металу завтовшки до 8 – 10мм., коли ножівку треба нахиляти не від себе, а назад (різати з верху в низ), щоб зменшити дрижання заготовки.

         Під час різання ножівці надають поступального – зворотно руху. Рух від працюючого – робочий, до працюючого – холостий. Тому на ножівку слід натискати тільки під час руху в перед. Сила натиску визначається практично залежно від твердості металу та ширини поверхні різання. Рухи мають бути ритмічними і за кількістю досягати 30 – 60 подвійних ходів на хвилину. Для твердого металу їх буде менше, а для м’якого – більше.

         Під час різання металу за розміткою треба стежити, щоб ножівкове полотно рухалось по (пересувалося) по рисці, а при необхідності припуску – паралельно їй. При цьому треба уважно стежити, щоб ножівкове полотно не відходило вбік. У разі потреби слід підправляти ножівку. Коли від листа відрізуються штаби, або робляться глибокі пропили, чи відбувається різання по кривій лінії, то ножівкове полотно повертають відносно рамки ножівки на 90 градусів. При різанні тонкого металу та труб малих діаметрів їх треба затискати між дерев’яними брусками і різати заготовку разом з ними.

         В усіх випадках роботи ножівкою важливо, щоб ножівкове полотно було достатньо витягнуте і мало гострі зубці. В кінці різання натиск на ножівку має бути зменшений. При різанні труб їх потрібно поступово повертати від себе, щоб не поламати зубців об ребро протилежної сторони труби. Треба також стежити за тим, щоб під час різання не було перекосу рамки, бо від нього може зламатися полотно.

Техніка безпеки під час різання.

¯ При роботі слюсарною ножівкою слід перевірити якість ножівкового полотна та його кріплення.

¯ Ручка має бути цілою і не спадати з стержня хвостовика.

¯ Заготовку потрібно міцно затискати в лещатах.

¯ Підтримувати відрізувані важкі заготовки рукою або використовувати підставки.

¯ Міцно кріпити і туго затягувати полотно у рамці.

¯ Не допускати, щоб з головок затяжного гвинта і хвостовика виступали шплінти, що з’єднують ці головки з полотном.

¯ У процесі роботи на ножівку не натискати сильно, а переміщати її прямолінійно і без ривків.

¯ Щоб запобігати нагріванню полотна ножівки при різанні, треба змащувати його машинним мастилом.

IV. Закріплення нового матеріалу (5 хв.).

1)    Питання для закріплення нового матеріалу:

v Для чого призначена слюсарна ножівка?

v Який пристрій застосовується при різанні тонкої жесті в лещатах?

v Як потрібно розподіляти зусилля рук під час різання заготовок в лещатах?

v Розкажіть правила безпеки праці при різанні?

      2) Форма закріплення нового матеріалу - фронтальна.

V. Вступний інструктаж (9-12 хв.).

1) Повідомлення теми, мети і завдань практичної роботи (усно):

Тема: Виготовлення заготовки під молоток.

Мета: Навчитись різати металеві заготовки за допомогою слюсарної ножівки.

2) повідомлення вказівок про підготовку до роботи, організацію робочого місця;

3) пояснення і показ прийомів та способів виконання нових операцій:

а) закріплення заготовки;

б) попередній надпил поверхні;

в) різання заготовки;

д) контролювання розмірів;

4)  повідомлення про причини браку:

Брак і помилки в роботі виникають за таких обставин:

а) невірне виконання операцій;

б) порушення правил техніки безпеки;

в) невміле поводження з інструментом;

5)  перевірка правильності засвоєння практичних прийомів і способів виконання операцій: двом учням („сильному” і ”середньому” ) пропонується виконати операції що демонстрував вчитель.

6) показ зразків виробів.

VI. Самостійна робота учнів і інструктаж вчителя (34-35 хв.).

А. Самостійна робота учнів.

1)    зміст роботи учнів:

Учні починають виконувати пробні вправи потім приступають до виготовлення заготовки під молоток  за допомогою слюсарної ножівки.

2) форма організації праці групова.

Б. Інструктаж вчителя.

1) форма проведення – групова;

2) зміст цільових обходів робочих місць учнів;

1-й обхід: перевірка правильності організації робочого місця ;

2-й обхід: перевірка правильності виконання трудових прийомів, рухів і якості виробів;

3-й обхід: перевірка правильності проведення самоконтролю;

4-й обхід: перевірка правильності дотримання технічних умов;

Постійна перевірка виконання учнями правил безпеки праці, виробничої санітарії;

3) прийняття і оцінка робіт.

VII. Заключний інструктаж (5 хв.).

Підведення підсумків практичної роботи;

1)     Аналіз найхарактерніших помилок і недоліків в роботі учнів;

2)     Загальна характеристика заняття.

VIII.   Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговими (10 хв.).