Тема уроку. Загальні основи проектування у виробничій діяльності людини. Види проектів

Мета уроку: сприяти засвоєнню знань про основи проектування у сфері виробництва; формування практичних умінь та навичок обґрунтування основних ознак проектної діяльності та аналізу про­ектів за різноманітністю. Розвивати логічне мислення, уяву, ініціа­тиву, увагу. Виховувати культуру праці, працелюбність, повагу до людей, які виконують найбільш поширені трудові процеси, інте­рес до професій регіону.

Обладнання: банк проектів, виконаних учнями в попередні ро­ки, наочні посібники, плакати, стенди.

Тип уроку: комбінований.

Орієнтовний план проведення уроку

I. Організаційна частина (2 хв)

ІI. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (2 хв)

III. Мотивація навчальної діяльності учнів (2 хв)

IV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку (2 хв)

V. Вивчення нового матеріалу (15 хв)

VI. Практична робота (20 хв)

VII. Підведення підсумків уроку (2 хв)

Хід уроку

І. Організаційна частина

• Перевірка присутніх.

• Призначення чергових.

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів

Учитель проводить усне опитування учнів.

1. Які проектні завдання виконувалися вами в попередні роки?

2. Що являє собою проект на уроках трудового навчання?

3. З яких основних етапів складається проектно-технологічна діяльність?

4. Які методи проектування ви знаєте?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми ознайомимося з проектною технологією як складо­вою виробничої діяльності людини, видами проектів. Завдяки одержаним знанням і вмінням (сутність виробничого проекту та здійснення аналізу проектів за видами) ви зможете відчути себе до­рослим та досвідченим працівником у сфері виробництва.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальну мету та визначає такі завдання уроку:

• визначити сутність проектування у сфері виробництва;

• обґрунтовувати основні ознаки проектної діяльності та про­аналізувати проекти за різноманітністю.

V. Вивчення нового матеріалу

План вивчення:

1. Проектна технологія як складова виробничої діяльності лю­дини.

2. Види проектів.

Проектування не є принципово новим видом людської діяль­ності. Творчі відкриття винахідника чи науковця, створення архі­тектурних споруд чи художніх творів — це прояв творчості, і вод­ночас — це проектування у певній галузі людської діяльності. Будівництво єгипетських пірамід, зведення Великої китайської стіни — це ті проекти, що у свій час були не менш значущими, ніж сучасний проект автомобіля без двигуна внутрішнього згорання.

Проектування як особливий вид діяльності формується на по­чатку ХХ століття і пов’язаний спочатку з діяльністю креслярів, необхідністю особливо точного перенесення задуму інженера чи ви­нахідника у вигляді графічного зображення для передачі його ви­конавцям на виробництві. Однак поступово таку діяльність пов’язують із науково-технічними розрахунками основних пара­метрів майбутньої технічної системи, її попереднім дослідженням.

Проект починається із творчого задуму чи якоїсь ідеї щось прак­тично втілити в життя. Наприклад, у Вас з’являється задум всту­пити до одного з престижних вузів нашої країни. Які подальші Ва­ші дії? Так, може бути декілька варіантів — від обговорення цієї ідеї з батьками до визначення проблемних для вас запитань і від­повідного пошуку потрібної інформації. Але згодом Ви обов’язково складете план дій для реалізації задуму. У загальних рисах будь-який проект — це спочатку ідея чи задум, а вже лише потім план для її реалізації та власне технічна чи практична реалізація плану.

Досить часто проект пов’язують із розв’язанням певної пробле­ми. Проект як проблема може обумовити таку ситуацію творчості, в якій дизайнер намагається віднайти новий нестандартний розв’язок, щоб отримати шанс натрапити на щось інше, що позбав­лене усталених стереотипів чи загальноприйнятих правил. Тоді ви­конання проекту набуває фантастичних або незвичних форм та конструкцій.

Розв’язання проблеми передбачає, з одного боку, обґрунтуван­ня її актуальності, а з іншого — використання сукупності різно­манітних методів дослідження, експериментальну перевірку мож­ливих шляхів її розв’язання, винайдення нових технологій для реалізації проекту. Тут можна навести найбільш відомі світові проекти сучасності, в основі яких покладено певну проблему, і се­ред них — це створення лазерного термоядерного реактора (National Ignition Facility (NIF) Лівермор, Каліфорнія, США).

Проблема може носити й інший характер, що наближає її до за­вдань естетизації оточуючого середовища. Так, однією з дизай­нерських компаній було запропоновано покращити вигляд службо­вих приміщень за допомогою зміни форми та оздоблення вогне-гасників.

Отже, проект може розв’язувати певну проблему, практичне за­вдання, і власне зміст проблеми та відповідні завдання будуть визначати не лише можливі шляхи їх розв’язання, але й практичний результат, який одержують під час реалізації проекту.

Продуктом проектної діяльності може бути не лише створення матеріального продукту, а означення його у певній знаковій фор­мі — у вигляді текстів, креслень, графіків, розрахунків, моделей у пам’яті ЕОМ тощо Разом із тим результат проекту, наприклад, у конструкторській діяльності, повинен бути обов’язково реалізованим у вигляді до­слідного зразка, за допомогою якого уточнюються розрахунки, на­ведені в змісті проекту, конструктивно-технічні характеристики об’єкта проектування чи технічної системи.

Отже, підсумуємо. Проект (proect у перекладі з латинської оз­начає «кинутий уперед задум») — це сукупність певних дій, доку­ментів, попередніх текстів, задум чи план на створення матеріаль ного об’єкта, предмета, створення різноманітного теоретичного продукту. Проект неможливо створити та реалізувати без творчої діяльності.

Проекти — це певною мірою неповторні та одноразові заходи. Водночас рівень унікальності може значно коливатися залежно від особливостей проекту. Скажімо, якщо йдеться про зведення стан­дартного будинку за програмою житлової забудови, то рівень уні­кальності цього проекту є низьким. Базові елементи такого будин­ку ідентичні до решти сорока дев’яти будинків, які вже зведені.

Наведемо класифікацію проектів, які ви можете виконувати са­мостійно або під керівництвом учителя.

1) За домінуючою діяльністю:

Дослідницькі проекти. Під час виконання цього проекту необ­хідно структурувати його за логікою наукового дослідження, аргу­ментувати його актуальність чи актуальність проблеми, яка до­сліджується в проекті, чітко визначити об’єкт та предмет дослід-ження, визначити цілі та завдання роботи над проектом, сформу-лювати гіпотезу (припущення) дослідження, визначити методи дослідження та джерела інформації, скласти план розв’язання про­блеми, засвоїти чи визначити нове знання дослідним шляхом, про­вести обговорення одержаних результатів, констатувати спектр нових проблем для подальшого дослідження.

Отже, дослідницькі проекти розробляються та здійснюються за логікою реального наукового дослідження, і найбільш вдало мо­жуть бути проведені на прикладі вивчення основ агропромислового виробництва (дослідження, пов’язані з вирощуванням с / г культур).

Практико-орієнтовані проекти. Особливістю цього проекту є чітко визначений практичний результат, якого досягають його учасники. Виготовлення практично значущого продукту, що має практичне значення для учасників проекту і може бути корисним для вирішення проблем учнів, школи тощо. Він орієнтований на їх­ні соціальні інтереси (документ, рекомендації, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників із визначенням функцій кожного з них. Особливо важ­ливою є організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентації отриманих результатів і можливих за­собів їх упровадження в практику.

Інформаційні проекти. Спрямовані на збір інформації про який-небудь об’єкт, на ознайомлення учасників проекту з цією ін­формацією, її аналіз і узагальнення фактів. Ці проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції в ході роботи над проектом. Структуру цього проекту можна позна­чити наступним чином: мета проекту, його актуальність, методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, Інтернет) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки), резуль­тат (стаття, реферат, відеофільм). Такі проекти можуть бути части­ною будь-якого іншого проекту.

Творчі проекти, які не мають детально опрацьованої струк­тури спільної діяльності учасників. Структура та процес реаліза­ції запланованих робіт у такому проекті підпорядковується кін­цевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — звіт, ре­ферат, відеофільм тощо.

2) За галуззю виконання:

• предметні (виконуються в рамках одного навчального предмета);

• інтегровані (у процесі їх виконання використовуються знання з інших дисциплін).

3) За змістом: інтелектуальні, матеріальні, екологічні, сервіс­ні, комплексні.

4) За складом учасників: учні одного класу, однієї школи, міс­та, регіону, країни, різних країн світу.

5) За кількістю учасників: індивідуальні, групові і колективні (у ході виконання групових і колективних проектів розподіляють­ся обов’язки між учнями та визначається відповідальність кожно­го за виконання проекту в цілому).

VI. Практична робота

Завдання. Аналіз проектів, виконаних учнями в попередні роки.

6.1. Вступний інструктаж

6.2. Заключний інструктаж

Підведення підсумків практичної роботи, аналіз характерних помилок, оцінювання виконаної роботи.

VIІ. Підсумок уроку

7.1. Рефлексія

Підведення підсумків уроку доцільніше провести за допомогою інтерактивного методу «Мікрофон», що надасть можливість кож­ному учневі сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запи­тання або висловлюючи свою думку чи позицію.

1) Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

2) Де можна застосувати знання, які ви сьогодні отримали, у пов­сякденному житті?

3) Чи справилися ви зі своїми завданнями?

4) Що найбільше сподобалося та запам’яталося на уроці?

7.2. Заключна частина:

• виставлення оцінок за роботу на уроці;