Круглий стіл, присвячений зображенню героїчного січового братства у повісті М.Гоголя «Тарас Бульба» - 16 Грудня 2012 - Школа
Головна » 2012 » Грудень » 16 » Круглий стіл, присвячений зображенню героїчного січового братства у повісті М.Гоголя «Тарас Бульба»
00:47
Круглий стіл, присвячений зображенню героїчного січового братства у повісті М.Гоголя «Тарас Бульба»

Тема:  «Зображення героїчного січового братства у повісті                                                                                             М.Гоголя «Тарас Бульба»

Мета: учити аналізувати художній твір, підготувати учнів до розуміння авторського ставлення до козацтва як до української вольниці;розвивати логічне мислення, аналітичне мислення учнів; виховувати повагу до минулого своєї держави, патріотизм, любов до рідної  землі.

Обладнання: автолітографія Є.Кібрика; ілюстрації В.Лопати, уривки з фільму «Запорізька Січ».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

         Піднялася вся нація… піднялася помститися за                                                                                                                                                                                                                                                                          знущання  над правами своїми, за ганебну зневагу своїх  звичаїв, за наругу з віри предків і святого образу, за глум над церквами, за свавілля чужоземних панів, за гноблення, за унію… за все, що скупчувало й збільшувало з давніх часів сувору ненависть козаків.

М.В.Гоголь                                                           

А ми заспіваймо,

Забути не даймо,

А ми запам’ятаймо

І дітям нагадаймо, що слава

                      козацька жива!

                       Дм. Павличко

 

Хід заняття

1.Повідомлення теми і мети заходу

2.Актуалізація опорних знань

1)Розгадування кросвордів у групах дітей.

Впишіть у клітинки правильні відповіді на питання:

А) Як називалася територія за Дніпровськими порогами? (Запоріжжя).

Б) Назвіть острів, на якому була споруджена одна з перших Січей? (Хортиця)

В) Яку назву носило козацьке військо під час походу? (Кіш).

Г) Як називався сталий козацький табір? (Курінь)

2) Як називалися курені запорожців, згадувані  в тексті повісті «Тарас Бульба»? ( Канівський, Незаймайківський, Переяславський, Поповичівський, Стебликівський, Тимошівський, Уманський).

 3. Сприйняття нових знань

1) Інсценізація епізоду «Повернення Остапа й Андрія з бурси».

Тарас. А повернися-но, сину! Ото кумедний ти який. Що це на вас за попівські підрясники? І отак всі ходять в академії? Стійте, стійте! Дайте мені роздивитися на вас гарненько – які ж довгі на вас свитки! Оце свитки! Таких свиток ще й на світі не було. А побіжи котрий-небудь з вас! Я подивлюся, чи не гупнеться він на землю, заплутавшись у поли.

         Остап. Не смійся, не смійся, батьку!

         Тарас. Дивись ти, який пишний! А чого ж би й не сміятися?

         Остап. Та так, хоч ти мені й батько, а як будеш сміятися, то, їй-богу, одлупцюю.

         Тарас. Ах ти, сякий-такий сину! Як, батька?

         Остап. Та хоч і батька. За кривду не подивлюся й не поступлюся ні перед ким.

        Тарас. Як же ти хочеш зі мною битися? Хіба навкулачки?

        Остап. Та вже як доведеться.

       Тарас. Ну давай навкулачки! Подивлюся я, що за людина ти в кулаці!

Матір. Дивіться, добрі люди: здурів старий! Зовсім з’їхав з глузду! Діти приїхали додому, більше року їх не бачили, а він задумав не знати що: навкулачки битися!

Тарас. Та він славно б’ється! Їй-богу, добре! Так, що хоч би й не пробувати. Добрий буде козак! А ти, бельбесе, чого стоїш і руки опустив? Чого ж ти, собачий сину, не лупцюєш мене?

Матір. Ото ще вигадав що! І спаде ж на думку отаке, щоб дитина рідна била батька. Та чи до того тепер: дитя молоде, проїхало таку путь, стомилося… Йому б тепер треба відпочити та попоїсти чого-небудь, а він примушує його битися!

Тарас. Е, та ти мазунчик, як я бачу! Не слухай, синку, матері: вона баба, вона нічого не знає. Які вам пестощі? Ваші пестощі – чисте поле та добрий кінь: ось ваші пестощі! А бачите ось цю шаблю? Ось ваша мати! А от краще я вас на тому ж таки тижні виряджу на Запорожжя. От де наука, то наука! Там вам школа; там тільки наберетесь розуму.

Слово учителя. Тарас говорить, що лише на Запорожжі проходять школу життя, тільки там і можна набратися розуму. Як жили доблесні захисники православної віри, у чому їхня  сила, що таке козацьке товариство – на ці запитання ми будемо шукати відповіді протягом нашого засідання.

2) Як пояснює М.В.Гоголь появу козацтва? Порівняйте думки письменника з «Легендою про походження запорожців» та переказом, записаним на півдні України.

    Повідомлення 1 групи.

У легенді розповідається: «Се давня давнина… Якийсь то був руський царь, що стояв під страхом у чужоземця… так от наш царь тому неприятельові і платив подать людьми. Було, займе, як отару овець, та й жене… От раз… вийшли вони в степ, посовітувались і кажуть: чого ми підемо до проклятого калмика-Мухаммеда? На заріз? Єсть між нами ковалі, швеці, ткачі, гончари, шаповали, єсть знахарі… давайте тут жить. Подалися вони в ліси, в пущі, повикопували землянки і давай жить… Багато років минуло, поперемінялись і царі в землях, а люде все намножаються і намножаються в дикім степу. Став неприятель докучать їм набігами… Скільки не пошле війська, вони все і перерубають… Стала ходить чутка, що живуть десь запорожці – таке військо, що і не приступиш. Орудував ними Кошовий».

У іншому переказі пояснюється: «тебе давлять пани, над тобою знущаються там власті, біжи до Запорожжя, сідай. Бери землю, луги бери, розводь собі товар, живи там скільки хоч і як хоч… Там води по поводи, сіна по коліна. Ми тут веселі, бо над нами немає панської стелі»,- казали усім запорожці»).

3) Що нового ви дізналися про побут та господарську діяльність козацтва?

          Повідомлення 2 групи.

4)  Бесіда з елементами аналізу художнього тексту.

-         Як змінюються козаки перед походом? Виберіть з тексту епізоди й оцініть поведінку січовиків в облозі під Дубно (за розділами V,VІІ).

( Запорозька Січ – це царство свободи й рівності, де живуть вільні люди, виховуються мужні характери, для яких нічого вищого нема за товариство, братство, свободу козацької землі.)

-         Як трактує поняття «товариство» Гоголь? (Як патріотичний обов’язок, як норма поведінки, як вияв звичаїв предків, як священна заповідь).

-          У чому полягав найвищий обов’язок козака? (До Січі приходили різні люди, але не всі вони мали обов’язок – відповідати за долю свого народу, «кінчити життя на війні за святу християнську справу»).

-         Як зобразив Січ Гоголь? Чому, на вашу думку, так важливо пам’ятати сторінки минулого своєї країни?

   5) Виразне читання учнем напам’ять першої промови Тараса (ІХ розділ).

- Як Бульба розуміє справжнє товариство? Як відображаються поняття особистого і колективного? Який відгук у серцях бувалих і молодих козаків знайшло слово Тараса?

 6) Розкажіть історію життя Мусія Шила.

 7) Виразне читання уривка «Ну й рубались вони!.. і хай буде вічна їм честь!» 

- Яке враження справляє на вас опис поєдинку М.Шила зі шляхтичем? У яких творах ми зустрічаємо подібні описи поєдинків?

8) Перегляд уривку з фільму «Запорізька Січ».

      - Які художні засоби використовує Гоголь, зображуючи загибель героїв у бою? Чому під час бою відбувається перекличка Тараса і козаків? ( Це символічне продовження його промови, це ознака напруженої битви). Чому загибель козаків супроводжують їх передсмертні слова-звернення? Яка їх роль у повісті? (У цих словах – звернення до живих, до рідної землі; це здравиця на честь батьківщини, це відповідь на промову Тараса, це символ великої єдності).

5.  Узагальнення та систематизація  вивченого

 Не чорна хмара налітала,

 Не буйні вітри війнули,

 Як душа козацька, молодецька

 З тілом розлучалась.

Козацький – рідний, свій; це засіб розмежування свого і чужого. В устах Тараса це слово – найвища оцінка людини, яка має доблесть, високе почуття честі. Слово «козацький» надає мові Тараса і козаків урочистого звучання, пафосу. Ці повтори акцентують увагу на найважливішій рисі духовності захисників рідної землі – відданості їй в житті і в смерті. Козаки – захисники православної віри, яка є ознакою їхньої приналежності до православного люду, до народу, що є безсмертним, як і віра. Це ознака духовного і релігійного братерства. Символічно, що «далеко розноситься могутнє слово, бувши подібним до гучної міді дзвонів, у яку багато вкинув майстер дорогого чистого срібла, щоб далеко по містах, халупах, палатках і селах розносився красний дзвін, скликаючи однаково всіх на святу молитву».

Виразне читання вірша Д.Павличка «Козацька слава» учнем.

    Забули ясні зорі козацький хоровод,

Бої на Чорнім морі, гармати Жовтих Вод.

Забула вже Європа ту силу молоду,

Що біля Конотопа розбила вщент орду.

    А ми заспіваймо, забути не даймо,

А ми запам’ятаймо і дітям нагадаймо

Героїв у нашім роду.

    Забули вже портали в Парижі та Москві,

Як шану віддавали козацькій хоругві.

Забули тугодуми, як воля січова

Творила віщі думи, збирала в кров слова.

    А ми заспіваймо, забути не даймо,

А ми запам’ятаймо і дітям нагадаймо,

Що слава козацька жива!

Ø Якою зобразив Січ Гоголь? Чому, на вашу думку, так важливо пам’ятати сторінки минулого своєї країни? 

1.     Домашнє завдання

Намалюйте ілюстрації до вивченого твору.

Складіть 7 тестових запитань до повісті Гоголя «Тарас Бульба».
Категорія: Позакласна робота | Переглядів: 1299 | Додав: admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: